Canal in book we trust - @inbookwetrust - №4619
Де взяли бомжа для фото? Щось мені це питання одразуспокою не давало. Я собі подумала, ну це ж треба десь взяти «бомжа». Де? Купити фото на стоках? Сфотографувати якогось справжнього? Але ж треба дозвіл? Та і бомж на фото видно, що не так давно «бомжує». Реально мені схожий на одного з героїв книжки. Ну, одним словом, не буду довго мучити — на обкладинці автор 😅 В образі. Книжку позавчора купила і за вечір одразу і прочитала.Бомжі не тільки метафоричні, а цілком реальні. Четверо безхатьків шукають у Макіївці як перебути зиму. Крім цього, мають принципову позицію говорити українською. За що отримують ще більше гейту. Зокрема від таких же бомжів, але російськомовних. В мене перевидання — книга написана у 2012 році. Про її «пророчість» красномовно розкаже уривок на фото. Ображає Донбас. Бачила й такі коменти про текст. Як на мене, не ображає. Автор сам з Макіївки, в одній із статей прочитала, що згідно з його словами — Донбас у тексті змальований у позитивніших відтінках, ніж було насправді. Кінець, який все зіпсував.Зустрічалаподібне увідгуках. Мені ж навпаки кінець дуже сподобався. Ще більше спонукає до роздумів. Як це розмовляти українською в Макіївці (у 2012 році)? Неодноразово на Клубах ми обговорювали, що читати українською, говорити українською, бути в українському контексті на Заході України і на Сході, та навіть на Півдні — величезна різниця. Десь це звичайне повсякденне життя, а десь це боротьба. На жаль. Обовʼязково куплю ще щось від Олексія Чупи. «Бомжів Донбасу» можу радити. Читається дуже легко й швидко. Навіть трішки політології є в альтернативній історії України, що в другій половині книжки. До речі, багато символів. Коли будете читати, зверніть увагу, хто саме біди наробить яричам. in book we trust
2000
25-01-04 20:22