Кірпенко Володимир Олександрович «Вовк»09.05.1985 — 31.05.2026Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» Володимир Кірпенко. Побратими згадують: «Володимир мав позивний «Вовк», позивний обрав не випадково, був для нього Вовк тотемною твариною: символом високої моральності, відданості родині, зграї.Воїн за духом, був людиною честі, гідності та сильного характеру. Не міг похвалитись міцним здоров’ям, мав проблеми із суглобами, які давали про себе знати, інколи кожен рух давався через страшний біль, але стискав зуби і робив те, що потрібно для виконання завдання, для рятування побратимів, для наближення перемоги.Володимир залишався людяним навіть у найважчі часи, поважав своїх товаришів, цінував дружбу та завжди знаходив слова підтримки для тих, хто цього потребував. Деякі побратими проміж себе звали його «батя», у спогадах лишився доброю, справедливою та мужньою людиною, яка своїми вчинками заслужила повагу оточуючих.Війну Володимир Кірпенко сприймав, як випробування, яке необхідно пройти заради майбутнього своєї країни, своїх рідних і всіх, кого любив. За деякий час до своєї загибелі вперше за 4 роки побачився зі своєю дитиною, для цього отримав дозвіл на виїзд за кордон. Повернувся, щоб надалі рятувати життя побратимів. Вірив у перемогу, у силу українського народу, у те, що свобода і незалежність варті боротьби. До останнього залишався вірним своїм принципам, побратимам і військовому обов’язку.Будемо пам’ятати завжди!».Прощання з Володимиром Кірпенком відбудеться 06 червня об 11:00 на Лісовому цвинтарі Києва.Картка для фінансової підтримки родини Героя 5168745166723624 (Вікторія Борисівна, мати).Вічна Слава Герою!В строю!