Сирена. Вибух. Знову сирена. Уся Україна живе в цьому страшному ритмі. А для медиків після удару, часто ще під обстрілом, починається найважча робота. Треба рятувати людей. І рахунок тут іде на хвилини. Сьогодні Україна дякує медикам. За кожну людину, яку ви повернули додому. До дітей, батьків, коханих. Я знаю, як ви втомилися. Хоч ви про це майже не говорите. Ви працюєте на межі сил і витягуєте з найтяжчих станів цивільних та військових. У лікарнях, машинах швидкої, стабілізаційних пунктах. Під сиренами, коли від ударів здригаються стіни. Коли після обстрілу серед поранених є діти, це найважче. Ви лікуєте їх, заспокоюєте, повертаєте до батьків. За кожну врятовану дитину дякую окремо. Особлива вдячність військовим медикам. На передовій, часто під вогнем, ви зупиняєте кров, стабілізуєте поранених і вивозите їх із поля бою. Багато наших захисників сьогодні живі завдяки вам. Окремо дякую бригадам екстреної допомоги. Ви першими їдете туди, де щойно був удар. І знаєте, що ворог може вдарити знову. Ми вже втратили ваших колег… Щиро співчуваю кожній родині та кожному колективу. Я щодня бачу вашу роботу в Харкові. І сьогодні дякую кожному медику України. За складні чергування, небезпечні виїзди і врятованих людей. Україна це бачить і цінує. Бережіть себе. Ви потрібні своїм родинам. Ви потрібні Україні. З Днем медика! Дякую за кожне врятоване життя! Слава українським медикам! Слава Україні!