Чи може Україна глушити російські балістичні ракети? Оцінка варіантів "м'якого ураження" для ПРО. Головне з допису Фабіяна Гоффманна:Упродовж війни в Україні час від часу з'являються повідомлення про те, що українські системи РЕБ успішно глушили російські балістичні ракети, змушуючи їх відхилятися від запланованих цілей.Нещодавно один проєкт у сфері РЕБ заявив про "збиття" 58 із 59 авіаційних балістичних ракет Х-47М2 "Кінджал". Ймовірно, це означає, що система РЕБ настільки порушила навігацію ракет, що зробила їх неспроможними досягти цілей.Звичайні балістичні ракети малої та середньої дальності, зокрема ті, які росія застосовує проти України, зазвичай покладаються на архітектуру наведення, що поєднує інерціальний вимірювальний блок (IMU) із приймачем глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS).IMU – це автономна навігаційна система, яка відстежує рух і орієнтацію ракети від моменту запуску, щоб обчислювати її положення впродовж усього польоту. Її головна перевага полягає в тому, що вона не потребує зовнішніх сигналів. Головне обмеження – інтеграційний дрейф: невеликі похибки вимірювань накопичуються з часом і породжують дедалі більші похибки визначення положення, які знижують точність.Щоб подолати інтеграційний дрейф і зберегти вищу точність на великих відстанях, балістичні ракети покладаються на корекцію від GNSS, яка періодично оновлює IMU супутниковими даними про положення. Поєднання цих двох систем може суттєво зменшити кругове ймовірне відхилення ракети.РЕБ може використати залежність балістичних ракет від GNSS для забезпечення високої точності.Транслюючи шум одночасно в обох частотних діапазонах, наземний глушник може заглушити сигнал ГЛОНАСС на приймачі ракети, через що навігаційна система не зможе відрізнити супутникові сигнали від перешкод. У цей момент навігаційна система змушена повернутися до інерціального наведення на решту польоту або до моменту відновлення супутникового сигналу. Через інтеграційний дрейф це поступово знижує точність: що довше ракета летить без визначення положення через GNSS, то більшою стає похибка.Високопотужні наземні глушники того типу, які вже розгорнуті Україною та росією і розташовані в межах кількох сотень кілометрів від траєкторії ракети, в принципі здатні досягти співвідношення "перешкода – сигнал", необхідного для пригнічення приймача та блокування супутникової корекції.Втім, ефективність глушіння також залежить від кількох інших чинників, зокрема від того, чи має GNSS-антена ракети засоби протидії глушінню, а також від того, як антена орієнтована відносно глушника в той чи інший момент польоту.Щоб операція з глушіння російських балістичних ракет, що наближаються, мала реальні шанси на успіх, імовірно, мають збігтися кілька технічних та операційних умов.По-перше, глушник повинен забезпечити пряму видимість ракети під великими кутами місця. Тому ефективне глушіння GNSS балістичних ракет потребує антени з фазованою решіткою, здатної електронно спрямовувати випромінювання під великі кути місця, або, як альтернативи, висотної платформи на кшталт літака чи безпілотника.По-друге, глушник повинен бути активним і перебувати в межах ефективної дальності ще до того, як ракета завершить серединну ділянку польоту. Вікно, протягом якого супутникова корекція є найкритичнішою, охоплює лише частину цього часу, що висуває жорсткі вимоги до раннього попередження. По-третє, глушіння має тривати достатньо довго, щоб не допустити суттєвої корекції положення.По-четверте, створення сигналів-перешкод, потрібних для глушіння захищеного GNSS-приймача військового класу, висуває високі вимоги до апаратури та допоміжної інфраструктури. Разом ці компоненти створюють помітний фізичний та електронний слід, що може зробити систему вразливою до контрударів.Оскільки війна на Близькому Сході пришвидшила глобальний дефіцит ракет-перехоплювачів балістичних ракет, система РЕБ, здатна доповнити цю оборонну архітектуру, навряд чи могла б з'явитися більш своєчасно.