Тісні зв'язки Епштейна з Ізраїлем: яку роль відігравав Моссад? Головне з допису Джона Шиндлера:Після нещодавньої публікації Міністерством юстиції США "файлів Епштейна" ізраїльські посадовці, аж до прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, категорично заперечували, що їхні спецслужби мали будь-який стосунок до покійного педофіла. Це стандартна практика. Жодна першокласна розвідувальна служба не стане публічно визнавати, що мертвий ґвалтівник дітей працював на неї.Твердження про те, що Епштейн працював на Моссад, не нові, але надто часто їх висували ненадійні свідки, чиї заяви неможливо перевірити. У справі Епштейна є твердження, що він працював на Моссад, зокрема у звітах ФБР. Проте найскандальніші з них походять від вкрай ненадійного свідка, який до того ж є відомим антисемітом.Більше того, твердження про те, що Епштейн не працював на Моссад, може бути правдивим у суто технічному сенсі. Він аж ніяк не був звичайним агентом. Як і Роберт Максвелл до нього, він залучався на індивідуальній основі, на найвищих рівнях Моссаду. Епштейн був заможним VIP-персонажем, а відтак отримував особливе ставлення. Епштейн міг маніпулювати урядами по всьому світу та впливати на них. Його доступ до правлячих кіл Ізраїлю вражав. Епштейн навіть мав доступ до найсучаснішої ізраїльської кіберзброї.Його стосунки з Ехудом Бараком викликають складні питання, оскільки той був прем'єр-міністром Ізраїлю з 1999 до 2001 року, а також обіймав посаду міністра оборони країни, а до того був начальником Генерального штабу ізраїльської армії. Він також був найближчим другом Епштейна протягом 15 років. Вони регулярно бачилися, обмінювалися тисячами електронних листів, а Барак навіть певний час жив у Епштейна і тепер каже, що шкодує про ці тісні стосунки. Барак часто відвідував Епштейна, і ці візити тривали тижнями.Барак і Епштейн разом брали участь у численних бізнес-проєктах по всьому світу. Багато з них спиралися на зв'язки цих двох чоловіків з ізраїльськими силовими структурами. Вони укладали безпекові угоди, пов'язані з Ізраїлем, навіть у Монголії, і, схоже, мали на це офіційне благословення. Ця пара навіть намагалася домовитися про мирну угоду, щоб покласти край громадянській війні в Сирії, на умовах, вигідних для росії. В електронних листах, що стосуються цих невдалих дипломатичних переговорів, які тривали з 2013 до 2016 року, є численні згадки про Моссад.Роль Кремля в мережі Епштейна заслуговує на вивчення, зважаючи на те, що Роберт Максвелл був провідним агентом КДБ. Припущення про те, що Епштейн таємно працював на Москву, потрібно розглядати серйозно. Деякі росіяни, з якими спілкувався Епштейн, мали зв'язки з розвідувальними службами Кремля. Починаючи з 2014 року, Епштейн налагодив стосунки із Сергієм Бєляковим, заступником міністра економіки в Москві, який був випускником академії ФСБ. Бєляков, безсумнівно, мав певні зв'язки з ФСБ, але він не був російським Джеймсом Бондом.З огляду на характер його роботи – безперервне спілкування з VIP-персонами з усього світу – Епштейн не міг не стикатися з російськими шпигунами, зокрема з представниками Служби зовнішньої розвідки (СЗР). Немає сумнівів, що в Москві теж є таємна справа на Епштейна. Проте наявні докази не вказують на те, що Епштейн був високопоставленим російським шпигуном, таким собі Робертом Максвеллом 2.0. Інакше йому не довелося б працювати з відносно дрібними фігурами, такими як Бєляков, щоб отримати доступ до Кремля і путіна, – він міг би зробити це, просто звернувшись до своїх кураторів у СЗР. Простіше кажучи, Епштейн хотів мати міцніші відносини з Москвою, ніж ті, які вже мав.Те, що людина, причетна до таких тяжких злочинів та інтриг, щодня, впродовж десятиліть, докладно писала про них у незашифрованих електронних листах, свідчить про колосальну самовпевненість Епштейна – фактично про його зарозумілість. З погляду безпеки це було жахливо: у цьому сенсі Епштейн був жалюгідним шпигуном. Йому просто було байдуже до оперативної безпеки.