Битва за Покровськ може наближатися до кінця. Як Трамп підриває довіру до санкцій. Головне з тижневика Філліпса О’Брайена:Наприкінці липня 2024 року нам уперше, але далеко не востаннє, казали, що росіяни ось-ось захоплять "стратегічний" Покровськ, що це відкриє їм шлях у центральну Україну і стане нищівним ударом по українській логістиці. росіяни перебували приблизно за 16 км від Покровська, і аналітична спільнота була впевнена, що незабаром місто впаде під натиском військ путіна.Аналітична спільнота, здається, не розуміла, що просування було надзвичайно складним і ставало дедалі складнішим, що росіяни не мали можливості швидко рухатися і що Покровськ не перебував у безпосередній небезпеці. Подолати 16 км добре укріпленої території – це гігантське завдання, особливо для російської армії.А що сталося насправді? За понад 15 місяців від появи перших песимістичних прогнозів, росіяни поклали величезну кількість солдатів, щоб наблизитися до міста у темпі набагато повільнішому, ніж у равлика. Сталося ось що: оборонна вогнева міць, передусім масове зростання кількості БПЛА над полем бою, зробили будь-який рух уперед надзвичайно кривавою справою. Називайте це зоною смерті, темною зоною, зоною без транспортних засобів, як завгодно, але просування вперед можливе лише невеликими кроками, логістику та підкріплення не можна зосереджувати поблизу фронту, а розвиток тактичного успіху стає неможливим.У підсумку Покровськ перетворився на могильник російських солдатів і техніки, втративши при цьому будь-яку цінність (він ніколи не мав стратегічного значення). Тепер це зруйнована оболонка спалених будівель і смерті. Кількість втрат, ймовірно, давно перевищила 100 000. Українське вище командування, яке часто дає точні оцінки, підрахувало, що з кінця серпня 2025 року до середини жовтня російські втрати під час штурму Покровська склали приблизно 14 000 убитих і поранених. І це лише за одну десяту частина часу, протягом якого триває битва.Зараз місто оточене з трьох боків, і це, схоже, дає російським дронам дедалі більшу можливість контролювати пересування українців у місті. Саме тому воно, можливо, нарешті впаде. Українцям не варто жертвувати великою кількістю бійців, намагаючись утримати безглузду фортецю, яка з трьох боків оточена російськими дронами. Потрібно витиснути з ворога максимум втрат і зберегти власні сили. Якщо це означає, що бій добігає кінця, так і має бути. Дивовижно, але ще тиждень тому багато хто стверджував, що нові "санкції" Трампа щодо закупівлі російської нафти змусять Китай відмовитися від її придбання. Були навіть повідомлення, звісно ж з анонімних джерел, що це вже нібито відбувається.Як завжди, це були надії і мрії тієї дивної групи, яка заявляє, що підтримує Україну, але насправді підтримує Трампа, видані за реальність. Насправді ж "санкції" Трампа були скоріше тактикою переговорів з Китаєм, і якщо він досягне угоди з китайцями, про них швидко забудуть. Трамп, здавалося, запанікував, коли кілька днів тому зіткнувся з китайцями, і навіть не наважився підняти тему санкцій. Насправді останні дні він повторює, що Китаю вигідно імпортувати російську нафту, тому він, мовляв, не хоче в це втручатися. Коли його вкотре запитали, чи може він використати санкції проти Китаю, щоб допомогти Україні, Трамп відмахнувся. Це відбувалося на тлі повідомлень, що деякі китайські компанії після оголошення санкцій купують ще більше російської нафти.І щоб не було сумнівів: вчора китайський уряд публічно виступив проти США, фактично кинувши виклик Трампу стосовно введення "санкцій" проти китайських компаній. Це може мати катастрофічні наслідки для довіри до "санкцій". Якщо китайці можуть безкарно ігнорувати Трампа, а він тікає, зіткнувшись з їхньою непокорою, то він фактично знімає з порядку денного навіть саму загрозу санкцій.У нас є ще 20 днів, поки Трамп зможе ввести вторинні санкції проти китайських компаній. Я не дуже на це сподіваюся.