Операція "Павутина" та її вплив на пподальший перебіг війни. Видовищно, але… Дещо з допису Тома Купера та Дональда Гілла:На основі візуальних доказів, на даний момент (менше ніж через 24 години після проведення операції), можна підтвердити лише невелику частину заяв про 41 знищений та/або пошкоджений літак.Як можна оцінити загальні наслідки операції "Павутина"? Перш за все, це великий пропагандистський тріумф. Зауважте, що занадто багато людей все ще вважають стратегічні бомбардувальники чимось на кшталт "символу військової могутності", хоча вони були замінені міжконтинентальними балістичними ракетами в ролі "основного засобу стратегічного стримування" ще на початку 1960-х років. Можливо, бомбардувальники відновили частину свого стратегічного потенціалу завдяки широкому розповсюдженню крилатих ракет, розпочатому у 1980-х роках: дійсно, значна частина російської гордості за себе як "наддержаву" походить від володіння флотом стратегічних бомбардувальників, здатних розгортати таку зброю.Без сумніву, пропаганда є фундаментальною частиною війни: той, хто може справити враження на громадську думку в той чи інший спосіб, може виглядати переможцем навіть тоді, коли він зовсім не досяг успіху (якщо є якісь сумніви, перевірте останній успіх Пакистану проти Індії... принаймні, на Заході).Проте потрібно постійно пам'ятати про військові реалії. Оскільки ця війна триває вже четвертий рік, не лише значна частина бомбардувальної дальньої авіації була зношена, але навіть здатність росії виробляти такі крилаті ракети, як Х-101, значно погіршилася. Більша частина парку Ту-22М-3 протягом останнього року нічого не робила: запаси їхніх ракет Х-32 класу "повітря-земля" були значною мірою вичерпані, а збиття одного з таких бомбардувальників українськими ЗРК С-200/СА-5 "Гаммон" чітко виявило їхню вразливість для ППО. З військової точки зору, набагато важливішими є докази того, що українцям, схоже, вдалося вивести з ладу 2-5 Ту-95: завдяки зменшенню кількості планерів готових до використання, ті кілька літаків, які були підтверджені або можна вважати знищеними, становили до 50% флоту, фактично задіяного в операціях проти України (запуски ракет Х-101).Тим не менш, парк Ту-160, схоже, все ще існує: через 24 години після цих атак немає жодних доказів того, що будь-який з них був знищений.Подібна ситуація склалася і з російським флотом А-50: навіть якщо один літак був пошкоджений або знищений, їхні втрати на початку 2024 року вже змусили ВКС росії тримати їх подалі від поля бою. Флот скоротився до семи, можливо, восьми А-50 ще рік тому, а проект А-100 був скасований у лютому 2024 року, оскільки росіяни не змогли отримати необхідну електроніку із Заходу.Ба більше: наразі немає жодних доказів того, що СБУ намагалася завдати удару по російських підрозділах, які мають на озброєнні ударні БПЛА Шахед/Герань або балістичні ракети "Іскандер" – типи озброєнь, які були розгорнуті для нанесення масових ударів в глибині території України протягом останніх двох років і спричинили найбільше пошкоджень і жертв.У сукупності це означає, що росіяни зберігатимуть здатність завдавати ударів по Україні як крилатими ракетами Х-101, так і ударними БПЛА дальнього радіусу дії, а також "Іскандерами" (не кажучи вже про крилаті ракети, що запускаються з їхніх військових кораблів і підводних човнів у Чорному морі).З нашої точки зору, набагато важливішим буде кумулятивний ефект цих зусиль: пам'ятайте, що протягом останніх двох тижнів українці прорубали щонайменше два великих зенітно-ракетних коридори через російську ППО, розгорнуту вздовж міжнародного кордону. Коридор(и), який(і) утворюється(ються) в результаті, дозволяє(ють) українцям розгортати десятки своїх БПЛА проти цілей в глибині росії. Минулої ночі два таких коридори були використані для розгортання БПЛА для нанесення ударів по Борисоглібській і Липецькій авіабазах, наприклад. Повідомлялося про додаткові удари в Курську, Рязані, Воронежы, а також в Ростові-на-Дону, на півдні.