Крик душі полтавки, будинок якої рік не ремонтують після ракетного обстрілу.Йдеться про дім на вулиці Баленка, що на Браїлках. ‼️ПРОШУ ПОЧУЙТЕ КРИК ДУШІ МАТЕРІ, ЯКА ВЖЕ МАЙЖЕ ЗНЕВІРИЛАСЯ У СПРАВЕДЛИВОСТІ ‼️ПРОШУ МАКСИМАЛЬНОГО РОЗГОЛОСУ ТА РЕПОСТІВ‼️1 лютого 2025 року ракета влучила в будинок поруч із нашим, приблизно за 30 метрів. Скоро мине рік.За цей час нам лише перекрили дах. І все.Наш під’їзд визнаний аварійним, але тут досі живуть сім’ї з дітьми. Живемо — це гучно сказано.У квартирах, де пошкоджені несучі конструкції, вертикальні та горизонтальні перекриття, неможливо встановити вікна.Я — мати-одиначка, виховую неповнолітнього сина без будь-якої допомоги.Саме його кімната зазнала найбільших руйнувань. Під час прильоту дитину завалило уламками вікна, стіни та різними предметами з сусіднього будинку.Наразі замість вікна — фанера, яка не захищає ні від холоду, ні від вологи. Зараз знову зима.Попередня експертиза передбачала завершення ремонтних робіт до вересня 2025 року, однак мешканці досі не отримали необхідних документів і чітких рішень.Самостійно усунути такі пошкодження неможливо, попри постійну роботу та зусилля. Тим паче, ми не маємо на це права.Ми не просимо неможливого.Ми просимо безпечного житла для наших дітей.Я не прошу — я благаю: допоможіть розголосом. Поширте. Порадьте, куди ще звертатися.Бо ми — люди. І ми маємо право жити, а не виживати в аварійних стінах.Міськрада пояснювала відсутність ремонту тим, що більшість робітників будівельних компаній мобілізовані. Жалко людей…а владі байдуже.Підпишись | Хуевая Полтава 🖤