Реквієм по мандатуЧому Бондарук не захотів далі боротися і в умовах занесеного меча правосуддя ще й сам відмовився від мандата (який давав йому хоч якісь додаткові способи опиратися) – невдовзі зрозуміємо. Як на мене – місце має неофіційне і часткове перемир’я: ймовірно, мафія Палиці у мерії пообіцяла не вмикати гівномет Аверса і не діставати новий компромат. Йди, мол, Романе, рішай свої питання, а «Слуга Народу» уже наша з потрохами, і ярлик на володіння нею ми у тебе забираємо. Гадаю, депутатська доля Бондарука – ще більш показова для розуміння цинічної мафіозної сутності (ко)манди Палиці, ніж Поліщука.Таких, як Поліщук – небагато. І його ситуація, погодьтеся, особлива. Не кожен мер потрапляє у такий «ідеальний шторм», коли і кримінальна справа, і вибухонебезпечний аудит, і незадоволеність шефа.Поліщук – на виду. А хто такий Роман Бондарук? Просто один із. Ні тобі сидіння на потоках, ні дерибану землі, ні муток на комунальних підприємствах. Навіть той нещасний безпілотник RAIDER не зміг пропхати. І все-одно він готовий був бути «солдатом» мафії. І, давайте будемо об’єктивними: Бондарук не просто штани протирав, як добра половина депутатського корпусу. То бігає і про енергоефективність говорить, то якусь програму замутить… Ну так, останні ініціативи молитися і освоювати ШІ були, м’яко кажучи, дивними. Але спишемо це на кризу середнього віку. Зараз уже з упевненістю можна сказати: Бондарук програв саме тому, що пішов на співпрацю з Палицею. Якби постарався зберегти «золоту акцію» - міг би лишитися гравцем. З «картами на руках», як каже один рудий заокеанський дід.А так: мафії, хлопче, ти більше не потрібний.✅ Підпишіться на Хроніки