Сьогодні зайшов у книжковий. І зловив себе в певному стані: пульс трохи підвищився, настрій піднявся, з’явилось якесь легке збудження. Наче нічого особливого — просто полиці з книжками. Але організм реагує… тішиться🤓І от я думаю. Це ж дуже схоже на залежність. Знаю, думка не супер нова. Але саме в цьому стані відчув себе вперше. Судіть самі.Є тригер — заходиш у книжковий.Є дофамін — нова обкладинка, нове видання, «о, цю давно хотів».Є ритуал — взяти, понюхати, погортати, провести рукою по обгорткам. Є накопичення — купуєш більше, ніж фізично встигаєш прочитати.Є виправдання — «це інвестиція», «це для роботи», «це на потім».Є навіть легке відчуття провини. Але дуже коротке😅Є статисфакція і постійне бажання вернутись. І відчуття, в тому стані добре, так що…І головне, якщо чесно, нуль бажання це лікувати🤷‍♂️Тому давайте чесно. Любов до книжок — це просто соціально прийнятна форма залежності. З бонусом у вигляді розумнішого вигляду…. І купою задоволення!Ну що ж. Вітаю вас у не дуже анонімному клубі книголюбів. Людей, які не збираються відмовлятись від своєї залежності.А як вам? Залежні ви мої😂