Estadísticas de telegram channel - @history_roman

Ви знаєте, хто такі Ярослава Бандера та Володимира Бандера? Можливо, читали про Катерину Зарицьку чи Ірину Тимочко? Або хоча б краєчком вуха чули вірші Олени Теліги?Якщо ні - вам терміново потрібно прочитати книгу Марини Мірзаєвої «Жінки свободи». У ній авторка розповідає про відважних жінок, які, незважаючи на всі труднощі, долучилися до визвольної боротьби в середині ХХ ст. Вони воювали у складі УПА, допомагали ОУН, виконували таємні місії та поширювали інформацію про український визвольний рух. Виконували завдання там, куди й вовки боялися заходити.Про роль жінок у війні, а особливо в національно-визвольній боротьбі, написано вкрай мало. Лише в останні десятиліття почали з’являтися цікаві та ґрунтовні праці з цієї тематики. Книга «Жінки свободи» є унікальною у своєму роді. Її написала історикиня, яка нині бере участь у сучасній війні та сповна розуміє, на який ризик зголошувалися тогочасні панянки.Авторка вдало переплітає власний досвід боротьби з українською історією. Це дійсно цікаво — порівнювати та усвідомлювати, наскільки довго Україні доводиться виборювати право жити вільно на власній землі.#книги

Літо, спека, пляж…Ну, і літні курси із історії! ✅ Цього року у мене працюватиме короткий курс історії для підлітків. Він актуальний для тих, хто навчається за кордоном чи пропустив уроки історії під сирени повітряної тривоги. За десять уроків розкрию цікавий та таємничий світ нашого минулого. Поговоримо про всі базові події, які вплинули на формування України та особливу увагу звернемо на людей. Адже історія — це люди. ✅ За допомогою курсу Друга світова війна для підлітків допоможу підліткам систематизувати знання. Розберемо причини, наслідки та як війна вплинула на Україну. Особлива увага буде приділена українській боротьбі за власну державу.✅ Курс із світової культури допоможе краще зрозуміти живопис, архітектуру та класичну музику. Ми переглянемо найкращі картини та будівлі і навіть насолодимося звучанням унікальних композицій легендарних композиторів. Загалом, це будуть захопливі бесіди про прекрасне. ✅ Ну, а якщо вам більше 15 років – то запрошую вас на курс історії Франції для дорослих. На ньому ми поговоримо про становлення та розвиток Франції від стародавніх часів і до Першої світової війни. Детально про цей курс можна почитати тут. Кожен курс розрахований на 10 уроків!1 тиждень = 1 урокСтартуємо з 8 червняПрацюємо в програмі ЗУМВартість - 225 грн/урокЯкщо потрібно більше деталей про курси - пишіть.Ну і майте на увазі, що в кожній групі лишилося по декілька вільних місць!

Сьогодні поговоримо про унікальний символ, який трапляється в різних культурах, — трикветр. Це фігура, що складається з трьох переплетених пелюсток або дуг.Найдавніші зображення, схожі на трикветр, зустрічаються в Північній Європі та датуються VII–VI ст. до н. е. Символ використовували кельти. Найімовірніше, він виконував декоративну функцію, хоча деякі дослідники припускають, що трикветр міг символізувати трійцю понять, наприклад: минуле, теперішнє та майбутнє.З VIII ст. н. е. трикветр починають використовувати християни. Вони надали давньому знаку нового значення — символу Святої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа. Саме тоді він масово з'являється в рукописах, кам'яному різьбленні та церковному мистецтві.Паралельно цей символ використовували й вікінги. Саме через їхню культурну присутність він потрапив і на територію сучасної України.Нині трикветр активно використовують неоязичники. Вони наголошують на тому, що лінія символу не має початку й кінця, а тому асоціюється з вічністю, циклічністю природи та безперервністю життя.Також чимало різноманітних трактувань трикветра можна почути від тарологів, астрологів та інших прихильників езотерики.

Сьогодні поговоримо про свято троянд!Розалії — римське свято троянд, яке відзначали переважно у травні та червні. Свято виникло зі звичаю прикрашати квітами могили померлих. У римській традиції троянди та фіалки були символами пам'яті, відродження та безперервності життя. Під час Розалій родини збиралися біля поховань предків, приносили вінки, влаштовували поминальні трапези та здійснювали жертвоприношення без пролиття крові.Про популярність свята свідчать десятки написів, знайдених по всій Римській імперії. Найбільше згадок походить із Північної Італії, Македонії, Фракії та Малої Азії. У багатьох заповітах римляни спеціально виділяли кошти на щорічне придбання троянд для Розалій. Іноді для цього передавали виноградники, земельні ділянки або інше майно, прибутки з якого мали забезпечувати проведення свята.Особливе місце Розалії посідали в римській армії. Під час Rosaliae signorum трояндами прикрашали військові штандарти легіонів. Відомо, що такі церемонії проводили щонайменше двічі на рік у травні. Для римських солдатів знамена були священними реліквіями, тому їхнє оздоблення вінками супроводжувалося урочистими обрядами та жертвопринесеннями.Цікаво, що Розалії не були прив'язані до конкретного божества. Саме тому окремі елементи свята згодом трансформувалися у християнські звичаї.

Поступово навчальний рік добігає кінця, тож настав час поговорити про Останній дзвоник!Ідею святкування Останнього дзвоника пов’язують із радянським педагогом Федором Брюховецьким.У 1943 році він очолив краснодарську школу №12, яка перебувала у жахливому стані після німецької окупації. Будівля була сильно пошкоджена, підручники — пошматовані, а дисципліна серед учнів, які пережили жахи війни, помітно погіршилася. Педагог зрозумів, що повернути дітей до нормального навчання та згуртувати їх навколо спільної мети можна за допомогою сильних колективних ритуалів. Саме з цією метою він започаткував традицію, яка згодом переросла у свято Останнього дзвоника.Новація виявилася настільки успішною, що швидко вийшла за межі однієї відбудованої школи. Уже в 1948 році Федір Брюховецький організував і провів Останній дзвоник у московській школі №182, яка була передовим експериментальним майданчиком для тогочасних освітян. А далі з Москви це свято поширилося всією імперією.З негативу — у наш час свято досі має таку саму назву, хоча ритуали та символіка за останнє десятиліття дуже сильно змінилися.Як гадаєте чи потрібне сучасній Україні дане свято?

27 травня 1840 року в Ніцці від туберкульозу помер видатний скрипаль-віртуоз Ніколо Паганіні. З його смертю пов'язана серія містичних подій, що тривали понад пів століття.Усе почалося ще під час хвороби музиканта. Перед кончиною Паганіні повністю втратив голос, тому не зміг пройти обряд сповіді та останнього причастя.Місцевий єпископ, спираючись на чутки про те, що скрипаль нібито «продав душу дияволу», скористався цим фактом і категорично відмовив у похованні на освяченій землі.Син музиканта, Акілле Паганіні, розпочав виснажливу багаторічну боротьбу за право поховати батька за християнським звичаєм. Через церковну заборону тіло тривалий час залишалося без прихистку.Забальзамовані останки спершу тримали в підвалі будинку в Ніцці. Згодом їх перевезли до чумного лазарету, а потім переправили на таємний склад у порту Вільфранш-сюр-Мер.Зрештою труну перевезли до рідної для музиканта Генуї, але й там місцева влада не дозволила поховання. Тіло довелося таємно закопати в саду однієї з приватних вілл, яка належала родині Паганіні.Тільки у 1876 році, після численних апеляцій Акілле до Папи Римського, Ватикан офіційно зняв заборону та дозволив перевезти останки на кладовище в Пармі.Остаточний спокій скрипаль знайшов лише у 1896 році, коли його прах перенесли на нове міське кладовище Парми під монументальний пам'ятник.Загалом за 56 років поневірянь труну Паганіні викопували та перепоховували щонайменше п'ять разів.

26 травня 1938 року у містечку Фаллерслебен (нині Вольфсбург, Нижня Саксонія) Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь заводу «Фольксваген».Раніше фюрер закликав до створення німецького автомобіля для широких верств населення — він мав бути економічним, уміщати чотирьох людей, розвивати швидкість 100 км/год і, головне, бути дешевшим 1000 рейхсмарок. Ця ідея була підказана Гітлеру автоконструктором Фердинандом Порше, з яким він зустрічався в 1933 році. Більшість автомобілевиробників не бачили можливості реалізувати поставлені задачі — основною перешкодою була верхня планка його вартості.Оскільки приватні компанії відмовилися фінансувати завідомо збитковий проєкт, кошти знайшли через державну організацію «Німецький робітничий фронт». Владна верхівка запустила всенародну накопичувальну програму: кожен громадянин міг щотижня відкладати по 5 марок на спеціальний рахунок, щоб згодом отримати готову машину. Бажаючих виявилося чимало — свої заощадження у фонд вклали понад 300 тисяч німців.Перший автомобіль отримав офіційну назву KdF-Wagen (Volkswagen Beetle). В народі його прозвали жуком.Через початок Другої світової війни звичайні вкладники свої авто так і не побачили, адже завод швидко переорієнтували на військові потреби. Проте справжній комерційний успіх наздогнав «Жука» вже у повоєнні часи. Модель стала легендою світового автопрому, протрималася на конвеєрі рекордні 65 років. За цей час випустили понад 20 млн. автомобілів.На фото бойовий "Жук"

Діло діточе: як наші предки були маленькимиОстап Українець та Катерина ДудкаСьогодні хочу порекомендувати вам цікаву та неординарну книгу з історії. У ній розповідається історія п'яти дітей із різних етнографічних регіонів нашої неньки.Усе розпочинається з обрання імені, а закінчується весіллям. Автори детально описують зростання дітей: як вони отримували різні завдання від батьків та виконували їх, у які ігри грали та як організовували вечорниці.І все це написано на основі реальних етнографічних матеріалів розкішною мовою. Частенько історичні книги бувають нудними, проте це точно не той випадок. Ви все прочитаєте за 1-2 вечори, ще й будете обурюватися, чому так мало написано. А можна було б і більше. Ну, і це, мабуть, найбільша моя претензія до авторів - чому так мало і коли продовження?Ще одним великим плюсом книги є ілюстрації Маші Грімм, Лади Касьяненко та Єлизавети Варави - вони вийшли цікавими та вдало доповнили розповідь авторів. Вони мені нагадували малюнки з тих казочок, які я читав у дитинстві.Якщо ви займаєтеся етнографією, то книга не відкриє для вас Америку. Як на мене, оповідь розрахована на читачів, які хочуть вперше дослідити дитинство наших предків та порівняти його з нашим сьогоденням.Придбати книгу можна тут.Ну і не забуваємо ставити лайки!

24 травня 1844 року американський художник Семюел Морзе з апарату власної конструкції надіслав з Вашингтона депешу «What hath God wrought» («Що творить Бог»), яка стала першою в історії телеграмою. У Балтиморі її прийняв Альфред Вейл, винахідник пристрою для запису, розшифровки і друкування телеграфних повідомлень. Але що було до цього?У червні 1840 року Морзе отримав патент на телеграф і наступні кілька років присвятив пошуку коштів на побудову першої телеграфної лінії. Морзе і Вейл демонстрували макет телеграфу в різноманітних інститутах і компаніях, але лише після аудієнції у президента США Мартіна Ван Бюрена і залучення в компаньйони одного з конгресменів, у 1842 році Конгрес США виділив 30 тисяч доларів на побудову 38-мильної телеграфної лінії Вашингтон - Балтимор. Перша спроба прокласти її під землею зазнала фіаско, і лінію було протягнуто на стовпах уздовж залізниці. І тільки в 1844 році все вдалося!У наступні роки Семюел Морзе присвятив себе судовій боротьбі з компаньйонами і конкурентами за право вважатися єдиним «винахідником телеграфу» - лише в 1854 році Верховний суд визнав його авторські права на телеграф. Завдяки своїй простоті ще в 1851 році телеграфні апарати Морзе, які передавали 30 знаків за хвилину, були офіційно прийняті як стандарт у Європі, крім Великої Британії.На фото - картини того самого Морзе!(Перша картина - автопортрет)Напишіть у коментарях, чи знали ви про те, що він був художником?

22 травня 1859 року народився Артур Ігнаціус Конан Дойл. У свій час саме його книга «Загублений світ» змотивувала мене обрати фах історика та глибоко досліджувати географію.Тому з такої нагоди тримайте 7 цікавих фактів про письменника!1. Завдяки його розслідуванню виправдали невинно засудженого Джорджа Едалджі, після чого в Британії створили перший Апеляційний суд.2. Письменник першим підкорив на лижах альпійський перевал у Давосі та спровокував моду на зимовий туризм у Швейцарії.3. Грав у футбол під псевдонімом. Був першокласним атлетом і стояв на воротах футбольного клубу «Портсмут» під вигаданим ім'ям Сміт.4. Вважав Гудіні справжнім магом. Фанатично вірив у спіритизм і посварився з ілюзіоністом Гаррі Гудіні, бо вважав його фокуси «справжньою магією медіума».5. За роки до Першої світової війни він точно спрогнозував підводну блокаду Британії німцями і закликав уряд терміново будувати тунель під Ла-Маншем.6. У двадцятирічному віці він провів сім місяців в Арктиці як хірург китобійного судна, де лікував команду та полював на тюленів серед криги.7. Письменник публічно захищав автентичність сфальсифікованих фотографій «фей із Коттінглі», оскільки щиро вірив в існування ельфів та магічних істот.І наостанок питання для роздумів: чи вважають ірландці сера Артура Конан Дойла своїм письменником? Цікаво почути ваші думки.На фото письменник у 1914 році