Герої АзовсталіВкотре бачу, як справжня народна проблема поступово перетворюється на популізм, хайп і модний тренд.Ми пам’ятаємо оборону Азовсталі у 2022 році. Пам’ятаємо хлопців, які трималися до останнього, тих, хто міг евакуюватися гелікоптерами, але залишився виконувати свій обов’язок. Пам’ятаємо полон, Оленівку, загиблих Героїв та нелюдські умови, через які пройшли й досі проходять наші захисники.Тоді вся країна говорила про них. Люди виходили на акції, тримали плакати, вимагали повернення полонених. Це було про відповідальність і вдячність.Але з часом навколо цієї теми з’явився інший бік. Для когось вона стала способом показати себе серед «своїх», для когось черговим інформаційним трендом. При цьому багато хто не знає, скільки наших воїнів повернулися додому, а скільки досі залишаються в полоні.Ще гірше, коли на цій темі намагаються заробляти. Коли створюють мерч із гучними гаслами, продають його за чималі гроші, але ці кошти не допомагають ані звільненим захисникам, ані їхнім родинам.Для мене і багатьох моїх побратимів слова «Свобода Азову» не означають футболку, кепку чи наліпку.Це нагадування про людей, які дали Україні час вистояти, перегрупуватися та продовжити боротьбу. Вони виграли нам час який був критично необхідним.Тепер наше завдання одне: зробити все можливе, щоб кожен із них повернувся додому.Думки Фронтовика ∆ | Підписатись