Історія про Україну | Сам гетьман тим часом стояв разом зі своїм військом та частинами моско...

Сам гетьман тим часом стояв разом зі своїм військом та частинами московитів на Київщині, то під Фастовом, то під Богуславом, чекаючи від царя вказівки щодо подальшого плану дій, не знаючи куди їм наступати і що робити. Очевидно, плануванням в "московському генштабі" тоді займався якийсь древній предок Гєрасімова, тож кілька тижнів узагалі не було жодних розпоряджень, і бійці тупо били байдики. Хмельницький, правда, при цьому часу не марнував. Зокрема, ним було прийнято перше посольство королівства Швеції, яке вже давно намагалося вийти на гетьмана, але московити не пускали шведів через свою територію, і їм довелося робити круг аж через Константинополь. А ще батько Хмель зустрівся з делегацією Патріарха Антіохійського, який їхав у Москву просити грошиків.В Україні ця делегація церковників пробула сорок днів протягом червня-липня 1654 року, і завдяки одному з її учасників – синові самого патріарха, який старанно занотовував усе довкола під час поїздки, ми маємо одне з небагатьох джерел, яке яскраво описує нашу землю та її народ у той непростий історичний період. Нам він відомий як Павло Алеппський (від місця, де він народився – багатостраждального сирійського Алеппо). І перше, що кинулося йому в очі, це величезна кількість сиріт, що лишилися в Україні вже після п'яти років майже безперервної війни. Багато міст було просто спустошено, де: "більша частина домів порожня, бо це був єврейський осередок, а тепер їх гарні доми, крамниці та заїзди порожні і безлюдні". Залишені панські маєтки не заселяли заново, а перетворювали на "нечисті місця".Утім, це Павла навіть потішило, що в контрольованих козаками землях не лишилося "іновірців": поляків, євреїв, вірмен, лише самі православні. "І всі вони, з невеликими виїмками, — навіть більшість їх жінок і доньок уміють читати, знають порядок церковних відправ і церковний спів! Священики вчать сиріт і не лишають їх блукати невігласами по вулицях". Араба за походженням дивувало, що в нас "жінки продають в прегарних крамницях все можливе з парчі, соболів і подібного, вони гарно вбрані, заняті своєю роботою і ніхто не кидає на них ласим оком" та шокувало, що чоловіки й жінки миються в лазні разом, прикриваючи свою наготу лише віниками з галуззя. Однак суспільна мораль була суворою, і впійманих на подружній зраді роздягали до гола та розстрілювали.Гетьман, приймаючи патріарха, частував дорогих гостей горілкою, яку наливали теплою в тарілки та зачерпували ложкою. При чому Алеппський відмітив, що "в землі козацькій горілка дуже дешева, просто як вода, а в московській дуже дорога". Після аудієнції у Хмельницького Алеппський з компанією побуваву гетьманському маєтку в Суботові, де побачив захоплені скарби з вірменських церков, що Тиміш "пограбував і поруйнував у Сучаві, в Молдавії", а потім вся делегація вирушила до Києва на зустріч з митрополитом Сильвестром Косовим. Павло описав уже майже добудовану московитами фортецю, що ледь не впиралася в мури Софійського собору, зацінив пишноту місцевих садів та красу київських дівчат, які плели собі віночки з квітів. Та, не зважаючи на цю майже ідилічну картину, нова війна тільки набирала обертів. Далі буде...