#notes Black Music Throwback: 1971 Best:Цілковито відомо, що Хіп-Хоп як жанр не виник нізвідки. Це синкретична кульмінація розвитку чорної культури. Фанк, соул, джаз, spoken word — that's it, folks.'Хоп об'єднав у собі artistic efforts попередніх поколінь, ставши формою самовиразу новітнього часу. Та я люблю копати глибоко. Щоб зрозуміти себе сьогодні, нам потрібно розуміти себе вчора.Й позавчора. А от це якраз мені до as of late не було особливо ясно. З мого особисто досвіду, люди розуміють культуру максимум на 10-річчя раніше своєї дати народження.Я народився в 1995. 80-ті для мене are (quite) blurry. Про 60-ті я знав через Хіппі, звісно. 70-ті завжди залишалися gap-ом. Та коли говорити саме про чорну культуру, мені так близьку, — тоді все й почалось.Це час розгортання самосвідомості, з наступним сплеском у Хіп-Хоп та civil rights movement. Час економічної й духовної кризи в NYC, коли довколишня дійсність стає більш зрозумілою, та шляху ще не видно.Митці, про яких піде мова, — візіонери, яким вдалося роздивитися серед міражів та ілюзій буття можливість побачити шлях. Крізь особисті незгоди та медитативне споглядання реальності, вони йшли до правди.І я пропоную пройти цей шлях з ними. До того ж, у перехідний час невизначеності та можливостей. Наступна серія текстів — про героїв чорної музики 70-х. Та їхні найліпші доробки 1971-го року.Чеерс
#artists #notes #rhymes А ви знайомі з Lord Finesse?Завжди любив рими. У 18 я написав свої перші рядки панторимою (коли рима — рядок х рядок) — N nevah been the same. Я усвідомив: для мене в репі це найголовніше.Так, мій улюблений МС — MF DOOM або Rakim. Але й до них багатоскладові рими were a thang. 1-й мені відомий випадок подвійних в репі — Melle Mel в 1978. Та якимось чином +- на 10 років після всі забули про рими.Звісно, з певними виключеннями час від часу (Grandmaster Caz, Kool Moe Dee) — та ритм диктував всю правду. Згодом Big Daddy Kane, Kool G Rap та Rakim нагадали світу про можливість складного речитативу. The world followed suit.Але цього разу — не те що б про них."Shoot and flip the rhymes because I'm swift and wiseLord Finesse will keep the crowd hypnotized"Lord Finesse — неоспіваний майстер мистецтва римувати. І я говорю про нього саме тому, що в своєму репі Фінес фокусувався саме на римах — і, по суті, все. Це оголена суть речитативної саморепрезентації.В Кейна були образ та флоу. В Ракіма — неабияка ліричність та conscious. Kool G Rap цікавився Mafioso темою і спирався на кінематографію (молодий Scorsese). Фінес — а з англ. "finesse" означає "техніка, скіл" — це про lyrical fitness."Now I'm the man with intellect, no one to disrespectI kick a rhyme and make MCs wanna hit the deck""Cause I can get smooth and mild or wild like a juvenileOr get swift with the gift and just lose the crowd""Using bad words, pronouns and adverbsPutting English together just like a mad nerd""Lord Finesse is the brother that you have to hearI flow smooth like clouds in the atmosphere""Think I'm weak? Take your next lookAnd get schooled and read like a textbook"Як бачите, вже наприкінці 80-х Фінес давав жару :) особливо цікава тут різноплановість його вмінь: довгі рими, складені (1 слово до 2+ слів), щільність рим, подвійні й іноді потрійні рими. The dude could do it all!Справжній самородок. З його рядків виросли Big L, Organized Konfusion, Zev Love X aka future MF DOOM... you name 'em! Напевне, й Percee P got a tip or 2 в тому легендарному батлі.Здається, його Хіп-Хоп був scholarly research presentation — дослідницькою працею з Лінгвістики, з мовних можливостей true MC.Funky Technician, ladies & gentlemen!"Releasin' some fresh words, sparkin' the network'Cause I'm the expert, wearin' sneakers and sweatshirtsJeans and hoods, there's no doubt that I rap goodI walk with a bop with my hat turned backwards"https://youtu.be/oqeXiKltmu4?si=_BagLdlQJBkz5IPM
#albums #artists Blu — York Demo (2009-10):Днями я натрапив на цікавинку — демо-версія 1-го з моїх улюблених альбомів evah so far — "Y!" від Blu.Звучить — як демо. Але там увесь альбом певною мірою як демо звучить :)), пам'ятаєте? Як демо, відточене до ідеалу (та й не занадто).Звук пукає, здригається та робить невидані викрутаси. Ці записи звучать як саме життя — пришелепкувато й комедно, місцями — здається, недолуго навіть, — проте по-справжньому. І по-справжньому якісно!Експериментальне мистецтво робити загалом нелегко. Стереотипів — досхочу! Креативності — небагато. Головне її віднайти. Далі — піде. Важливо пам'ятати себе в цьому потоці. Важливо...Залишатись відкритим. Blu та його команді найкращих, напевне, модерних бітмейкерів вдається це й більше. Так звучить душа. Чому я люблю експериментальне мистецтво?Бо я люблю правду. Але як говорити правду? Чи не оксюморон сама ця фраза? Можливо :) Експерименти дозволяють нам сказати саме про це. Виразити сумнів як поточну істину та дослідити його.Blu вирішує бути та дає нам відчути буття через музику. Те, до чого близько підходили Common Sense & Soulquarians та потім revisited Earl Sweatshirt (SRS & FEET OF CLAY, 1st of all).Певною мірою захопив Rejjie Snow. Однозначно вийшли в цей простір Injury Reserve. Заглядали напряму в екзистенцію й Ratking.Це не-претенційність. А от буття як таке — вже на альбомі)Чеерс
#notes Grown Man Rap — what's that?Сьогодні я хотів би поговорити з вами про нову еволюційну гілку Хіп-Хопу — Grown Man Rap. Хіп-Хоп настільки виріс над собою — що дорослішання більше не виглядає як кара або причина для ще глибшого ескапізму.Це blessing. Коли ти приймаєш повсякденне життя та вчишся існувати в нього on a regular, здобуваєш силу для вибудови vital психологічного фундаменту. І робити це, до речі, можна по-різному.Hit-Boy & the Alchemist на сумісному альбомі говорять про соціальну нерівність, підвищення рівня життя та щастя невеликих повсякденних перемог. А також про дитячі травми.Larry June & 2 Chainz читають про красу повсякдення та звичайні справи не-заклопотаних людей, які знають, чого хочуть від життя (family values, calisthenics, краса та свобода, в їхньому розумінні), — додаючи до того класичний реперський шик (див. відео).Homeboy Sandman in a Woody Allen/ole school Seinfeld type o'way синематографічно споглядає й аналізує оточуючий світ. Філософічно прорисовуючи його особливості, пустоти й длинноти.Evidence в останні роки робить схожі речі, покладаючи на концепт "Unlearning" ще більше.І це тільки кілька прикладів, та в усіх них, звісно, є схожі ментальні засади: - незалежність, фінансова й духовна - пошук, постійний та визначений - креативність як норма життя, як основа основ (і основ).На "Live Laugh Love" Earl Sweatshirt почав розвивати свою версію "Grown man rap" — із tight social circle, вибірковими традиціями та джерелом рівноваги в собі.Цілком можливо, A$ap Rocky піде у схожому напрямку. Що мене особисто сильно радує і резонує в мені, як людині, яка проходить крізь схожі трансформації і якій нещодавно виповнилося 30)А як щодо вас?) Чеерс
#albums #yearSeptember:Joell Ortiz — Love, Peace & Trauma:Ортодоксальний Хіп-Хоп — це сила. Joell впевнений в цьому і готовий переконати вас. Текстоцентризм рівня приблизно Lupe Fiasco — як у плані ментальності, так і якості Txt.At some moments feels too good 2 be true. That kind of stuff, yep. Criminally slept on. Mad underrated.Check it.Atmosphere — JesturesSlug — геній та, можливо, найзначніший ветеран альтернативного репу сьогодні. Still at it, still perfecting his craft. Його рими стали разючішими, здається, вроджена мудрість — посилилась досвідом. Любов до Хіп-Хопу опинилася істинною природою особистості.Зрілий, проте легкий реп, який може бути віршами, може — прозою. А може — просто твором мистецтва повсякденності, в яке ці хлопаки, здається, проникли наскрізно.Special mentions:Ho99o9 — Tomorrow We Escape:Розривний метал від реп-артиста. Рівень агресії, мені особисто недоступний, — та цікавий до спостереження. Це є сенс слухати — незалежно від уподобань. Потужно без мемових конотацій та стильно досхочу.
#year #albums August:1) Evidence — Unlearning Vol.2:Тверезий та чистий світогляд Evidence, в якому є простір для Правди й Фантазії, Істини й Уяви, наново визначених старо-шкільних Інь та Янь — це найцінніший культурний доробок цього року для мене особисто.Ясність та мудрість прийняття дійсності — саме те, за що я свого часу полюбив творчість Чарлза Буковскі. Сьогодні для мене найважливішим аспектом висловлення є його людяність, гуманізм — і цього тут досхочу.Як і зростання над собою. Джерело внутрішньої сили та опори — в самому тобі.2) Ghostface Killah — Supreme Clientele 2:Класичний Wu. Лінгвістичні вправи, невгамовний вайб та вулична енергетика. Стиль крізь гору й vivid-ass pictures — shout-out to Yaroslaw.That's that shit.3) Earl Sweatshirt — Live Laugh Love:Альбом, який назвали "Some Happy Rap Songs", — please, see the review for more)Special mention:Kaytranada — Ain't No Damn Way!Максимально мелодично та стильно. Party music as is. Dynamic af.Схоже, що Kay 2025 — це коли bedroom pop зустрічає великий подіум та разом вони йдуть на рейв. Місцевий, напівпідземний, дуже легкий.Глибокий та вивірений саунд. Cheers
#notes #songsGrandmaster Flash & the Furious Five — The Message (1982):Розібрав для себя днями цю прекрасну композицію — та зробив висновок, що вона навіть більш значуща, аніж я мислив раніше. Саме з "Повідомлення" виросли буквально всі подальші жанри Хіп-Хопу:Соціально-політична складова + conscious rap + хоррор-кор + репрезент, звісно, — й хардкор... Тут — абсолютно все. Основа основ — хаос Нью-Йорку 70-х в ситуації економічного дефолту та морального банкрутства.Серед необхідності наново визначати буквально все. Де жорстока реальність співіснує з чистотою уяви й міццю людського розуму. Кожен рядок тут — влучний, наскільки можливо.Подвійні, потрійні значення... Можливі простори інтерпретації. Історії людей довкола, зібрані в напівбезумному котлі здичавілого, відчайдушного міста, — на протиставленні світів:Бідних та заможних. Модерну і традиції. Індивідуальної та колективної психології. Тут Босх зустрічає Гогена, а Баскія жме руку Да-Вінчі. І здається, коли в жанру з таким ступенем внутрішньої свободи, як Хіп-Хоп, є програмний текст — Ось він. Чеерс!https://youtu.be/gYMkEMCHtJ4?si=21cNRGzF79UjaidX