(2/3)

Пороги з публічних закупівель поширюються на національні, регіональні й місцеві програми, що субсидують будівництво та реновацію будівель й інфраструктури або купівлю автомобілів – тобто на програми на кшталт компенсацій за енергоефективну реновацію чи субсидій на електромобілі. Держави не зобов'язані накласти ці вимоги на всі програми підтримки, але мають забезпечити покриття програм, на які припадає щонайменше 45% національного бюджету відповідних схем для енергоємних матеріалів і 100% – для транспортних.

Механізм розширюваний. Єврокомісія отримує повноваження змінювати перелік продукції та порогів і запроваджувати аналогічні вимоги для хімічної продукції.

3. Умови для прямих іноземних інвестицій.

Проблема. КНР десятиліттями обумовлювала доступ до свого ринку створенням спільних підприємств, трансфером технологій і локалізацією. Аналогічні вимоги запроваджуються в США та Індії. ЄС досі залишався єдиним великим ринком, який приймав інвестиції без зустрічних умов.

Рішення. Перетворення інвестицій із загрози на інструмент. Різниця в порівнянні з чинним Регламенту про скринінг ПІІ (2019/452): той дозволяє блокувати інвестиції з міркувань безпеки, а новий механізм інвестиції не блокує, а обумовлює.

Архітектура. Сфера дії звужена трьома фільтрами:

Перший – вартісний: лише інвестиції понад 100 млн євро, з агрегацією всіх попередніх інвестицій того ж інвестора в той самий об'єкт.

Другий – секторальний: батареї та системи накопичення, електромобілі включно з компонентами електрифікації й цифровізації, сонячні фотоелектричні технології та видобуток, переробка критичної сировини.

Третій – геополітичний: режим застосовується, лише якщо країна інвестора контролює понад 40% глобальних виробничих потужностей відповідного сектору, причому Комісія зобов'язана ці частки моніторити й публікувати. За даними оцінки впливу, Китай тримає близько 83% світових батарейних потужностей і щонайменше 80% по всіх ланках сонячного ланцюга. З-під режиму виведено інвесторів із країн, з якими ЄС має чинні угоди про вільну торгівлю чи економічне партнерство (в межах узятих зобов'язань), інвестиції в послуги та портфельні інвестиції.

Схвалення інвестиції вимагає виконання щонайменше 4 із 6 умов:

1️⃣ Обмеження частки: інвестор не набуває понад 49% капіталу, прав голосу чи рівнозначних прав власності в європейській цільовій компанії – тобто контроль лишається за європейською стороною.
2️⃣ Спільне підприємство: інвестиція оформлюється як СП із європейськими партнерами, де частка інвестора не перевищує 49%, а структура забезпечує реальну участь партнерів з ЄС в управлінні, передачу їм технологій і розбудову їхніх компетенцій (а не номінальне партнерство).
3️⃣ Інтелектуальна власність: ліцензування ІВ і ноу-хау на користь європейської цільової компанії, з детальними правилами розподілу прав на нові розробки.
4️⃣ Інновації (R&D): інвестор забезпечує щорічні витрати на дослідження й розробки в ЄС обсягом щонайменше 1% валової річної виручки компанії, пропорційно своїй частці контролю.
5️⃣ Локалізація закупівель: інвестор публікує план поступового переходу на європейських постачальників із цільовим показником – щонайменше 30% усіх закуповуваних ресурсів має припадати на постачальників з ЄС.
6️⃣ Персонал (обов'язкова умова): щонайменше половина зайнятих у межах інвестиції – працівники ЄС у всіх категоріях, включно з керівними, із зобов'язанням їх навчання; при поглинанні діючих виробництв – пріоритет збереження й повернення наявного персоналу; у разі отримання держпідтримки – заборона скорочень протягом 5 років під загрозою повернення коштів.

Інституційна конструкція двоярусна. Кожна держава призначає Investment Authority, який веде розгляд і передає матеріали Комісії. Комісія також може перебрати оцінку на себе: автоматично щодо інвестицій понад 1 млрд євро, за власною ініціативою щодо угод зі значним впливом на створення доданої вартості, або на запит органу будь-якої держави.

За порушення обов'язку нотифікації – штраф у розмірі не менше 5% середньоденного сукупного обороту інвестора, а за неправдиву інформацію – до 5% денного обороту.