Ох.Відхилення дуже умовного «плану Трампа» вже на початках віщує нам продовження війни на виснаження.У звʼязку з цим хочу повернути увагу до перспективи розташування європейських військ в Україні, про що говорили Стармер та Макрон. (За мотивами статті Александра Блая «The United Nations Emergency Force, 1956–1967: Past Experience, Current Lessons».)1️⃣ Розташування миротворців часто заважає мирному врегулюванню війни і консервує його (Greig, The Peacekeeping-Making Dilemma). А в умовах, коли Європа тільки розбирається, що робити далі, для нас то небезпека.2️⃣ На додачу, зважаючи на російський спротив їх розміщенню, Трамп теж виступатиме проти. Потрібна якась колективна сила гравців, які домовляться і з росіянами, і з американцями, що або ці миротворці будуть, або буде непереливки. Хто на цю човникову дипломатію наважиться? Бо сторони, яка буде прийнятною для всіх (як Канада у ʼ56 році), нема. То що, Китай, який утримується на голосуваннях в ООН, як та ж Канада в 50-х?3️⃣ Європейці говорять тільки про те, що спочатку має бути мир, а потім ми військами забезпечимо його підтримання. А на яких умовах мир? Хто визначить його умови? Якими засобами? І ще: чи погодяться США дати гарантії безпеки цим миротворцям, як Лондон і Париж хочуть?4️⃣ У випадку з Єгиптом та Ізраїлем ніхто не був готовий говорити про мир — тільки про припинення вогню, з чим усі погодилися і що стало базовою концепцією миротворчості. Схоже, так буде і в нашому випадку. Плюс у тім, що не капітулюємо і буде час завдяки миротворцям розвиватися. Мінус у тому, що це тимчасове рішення. Та й Трампа треба буде переконати, що на період його президентства воно працюватиме.5️⃣ Якщо таки переконати всіх у необхідності миротворців, чи готові ми, що їхній склад буде змішаним, як на Близькому Сході? (Тобто складатиметься не лише з дружніх до нас європейців). Плюс ще може виникнути потреба у створенні комітету, який затвердить роль миротворчих сил і їхній склад. Кого запрошувати до цього комітету? Ми готові дипломатично працювати над цим із Китаєм? Совєти та американці були готові погоджувати це свого часу з Єгиптом як два ключові гравці. Трамп — навряд чи готовий.6️⃣ Просто нагадую, що коли США і СРСР в ʼ56 голосували разом у Радбезі, Франція та Британія були проти і захищали Ізраїль. Зараз у цій трійці замість Ізраїлю ми. Але чи стане сміливості і сили європейським грандам, особливо враховуючи Китай? Знов простір для включення КНР у розрахунок. Бо в ʼ56 Париж і Лондон зазнали невдачі.7️⃣ Якщо зараз хтось і грається в триангуляцію за Кіссинджером, то це росія (добрі відносини і зі США, і з Китаєм, тоді як між Вашингтоном і Пекіном незгода). Білому дому треба це зрозуміти.