День 887 (16/5/25)1175 день повномасштабного вторгнення. — А скоро зарплата буде?— А шо, командного духу тобі вже не достатньо?Роз'їбався на турніках. Тремтять руки. Як би зараз було добре не їхати на роботу, а опинитись дома і бажано в ліжку:)Поки чекали гостей, відбувся цікавий діалог:— А барні конкурси предвзяті? — поцікавився барбек Даня.— Звичайно предвзяті, як і всі конкурси. Не сподобався ти, або те, що ти презентував суддям і все, ти не пройшов:)Коли зустрічки вибивають не з кіперів офіціантів він їх друкує без звукового оповіщення, коли ж зустрічки роблю я, прінтер починає пищати. Для чого? Щоб я знав що я надрукував зустрічку?Найрозповсюдженіше питання до 20:00 — Чого так мало людей? 21:10. Пройоб за пройобом. То замовлення криво передадуть, то гості йдуть не розрахувавшись, то система зависає. В мене почала підгорати срака. Видихнув і подумав, що ми тут не дітей рятуємо, після чого попросив Юру з Андрієм одразу казати мені про нові замовлення, щоб я міг підготуватись до рохрахунку. Мене почули і стало легше.21:40. Їбуть, як в старі добрі часи.23:00. Потужне закінчення зміни. Залишились з Андрієм після першого ластколу на 20 хвилин, щоб допомогти Нікіті. Давно такого не було.