🚨 Евакуація під обстрілами — це завжди боротьба за життя.Кожен виїзд — це ризик.Рішення, яке приймається не за годину, а за секунди. Це коли складаєш сумку наосліп, прислухаючись не до тиші, а до вибухів і до звуку дронів, що кружляють над головою.Евакуація — це не просто “сісти в транспорт і поїхати”. Це — врахування кожної деталі:* погоди, яка може зробити дорогу непроїзною;* часу доби, коли ворог найчастіше б’є;* напрямку вітру, що розносить дим і ускладнює видимість;* безпілотників, які шукають рух;* чергового обстрілу, який може початися у будь-яку мить.Працівники Гуляйпільської міської ради, міської військової адміністрації, поліції, рятувальники, військові, волонтери, комунальники — кожен раз їдуть у зону ризику, щоб вивезти людей.Вони продовжують працювати там, де будь-яка нормальна система вже не працює.І роблять це швидко, зосереджено — бо від їхньої уважності залежить чиєсь життя.Люди, яких евакуюють, теж проходять крізь свій страх.Страх залишити дім. Страх їхати невідомо куди.Страх зробити крок на вулицю, де щойно впав снаряд.Але цей страх вони долають заради одного — вижити.Евакуація під обстрілами — це про довіру, мужність і рішучість.Про те, що життя кожної людини — найвища цінність.І про те, що навіть у найважчі дні ми не залишаємо одне одного.Тримаймося. Підтримуймо тих, хто поруч.І бережімо життя — завжди.На фото евакуація за 14.11.2025 року з Гуляйполя. Серед 34 жителів міста, яких сьогодні вдалося евакуювати, була і маломобільна людина