Адвокат Гуміров Олександр

Протягом десяти років після "правління" Януковича в Україні президентами Порошенко і Зеленським майже не призначались нові судді - тільки переназначались раніше призначені Януковичем.Я багато писав про цю проблему. І зазначав про нерозуміння чому знищується судова гілка конституційного устрою України. Логіка підказує мені дві причини чому так було.Перша. Обидва президенти відчували себе "ліквідаторами" України і не вірили в її майбутнє, оскільки були поінформовані кремлем про наміри знищити країну. А тому нові судді були просто не потрібні. На користь цієї логіки свідчить те, якими масштабами в ці роки відбувається розкрадання України - намагаються встигнути вкрасти все, що можливо. А потім вже буде неважливо, бо не буде України.Друга. "Правителі" хотіли власну керовану саме ними судову систему. Отже, потрібні були правила і умови, щоб суддями призначити тільки тих, хто буде віддано працювати на них. На користь цієї логіки свідчать сумнівні реформи - процесуальних кодексів, касаційних фільтрів, статусу суддів і судоустрою, процедур доступу до професії та формування складів органів суддівської гілки.Це десятиліття "геноциду" судової системи призвело до того, що в Україні є купа судів, де взагалі немає суддів. Розгляд справ, навіть попри спрощені процедури і цифровізацію, триває значно довше. А якість судових рішень впала до рівня плінтусу. Паралельно відбувається процес винищення апаратів судів. Роками не індексуються зарплати звичайних працівників судів - секретарі і помічники суддів працюють майже за "мінімалку", отримуючи зарплату менше ніж вантажник в супермаркеті, і змушені працювати навіть в вихідні та вночі, бо навантаження шалене. А ще судді змушені за власні гроші "готівкою" наймати "позаштатних" працівників - це, як кожен розуміє, не сприяє подоланню корупції в судовій владі.Аж от приходить 2024 рік і адміністрація Єрмака начебто здійснює необхідні дії та приймає рішення про початок масового процесу призначення суддів. Фахівці вказують на "контрольованість" цього процесу - тобто, призначаються "потрібні" судді. Отже, розуміючи що Україна таки встоїть і буде існувати, влада зосередилась на підкоренні суддівського корпусу. Тут треба звернути увагу на процес, який активізувався в той же час. Багато суддів зрозуміли що відбувається і почали звільнятись. У 2024 і 2025 році щорічно звільнялось десь по 250 суддів. Тобто, майже кожного робочого дня протягом двох років звільняється якійсь суддя. Нагадаю, до цього десять років судді виходили на пенсію, а нових не призначалось. Уявіть який зараз кадровий колапс в судовій системі.А тепер сама цікава цифра. За два роки начебто намагання Зеленського оновити судовий корпус і призначати нехай навіть тільки "потрібних" - призначено лише 123 судді. Із такими темпами судовий корпус відновиться десь років за п'ять, не менше. Тобто, ще п'ять років екстремального низкоякісного правосуддя.Чому так поводиться Зеленський? Важко знаходити тих, хто готовий бути пішаками його влади? Чи він ще сподівається здати Україну кремлю?Справа адвокатури - захистити право людини. В умовах такого суддівського коллапсу адвокатурі цю справу робити дуууууже важко. Людина зараз в Україні наближається до рівня "сам на сам" проти системи порушень її прав, оскільки адвокат спроможний тоді, коли суд працює.П. С. Цей пост навіяний черговим відкладенням судового засідання без зрозумілих процесуальних причин.

На сайті Верховної Ради зареєстрували проект постанови №14334 “Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави”. Документ передбачає оновлення правопису, стандартизацію правничої термінології та розвиток українськомовного контенту, аби зміцнити національну ідентичність і захистити державну мову від чужих впливів.Чи є держава власником мови? Моя відповідь - ні. Не може жодна держава встановлювати стандарти жодної мови. Якщо я не правий, то чому би державі Україна не встановити стандарти татарської мови чи англійської, ці ж мови поширені і використовуються в Україні.Мова не є об'єктом права. Ніхто не наділений володінням нею. Носій мови (людина, яка думає мовою) - це суб'єкт "мово-застосування". Сукупність носіїв мови формують її стандарти.Український правопис повинна встановлювати не держава, а науковці. Шляхом вивчення органічно сформованих носіями мови стандартів, науковці повинні констатувати правила правопису. Також саме науковці, не як ті, хто "володорює", а як ті, хто вивчає, повинні сформувати й тлумачний словник.Ігри "влади" на мові - це самий примітивний і цинічний піар. Відстороніть владу і "володарів" від мовного питання. Мовне питання, якщо воно піднято "політиканом" - це червоний прапор, який криком кричить - женіть цього "володаря" з політики.

В Україні скасовано Господарський кодекс. Це рішення, як юрист із багаторічним досвідом, я вітаю. Але реформа не доведена до логічного закінчення, оскільки продовжує бути чинним Господарський процесуальний кодекс і радянський рудімент - система господарських судів.В сучасному світі бізнесові спори розглядають арбітражі. Зазвичай, ці суди не є "державними" і не входять в систему фінансованої урядом структури. Звичайною практикою є утворення арбітражів по принципу третєйських судів.Тобто, бізнес сам вирішує де розглядати спори між сторонами договору і за домовленістю сторін обирається склад суду, якому обидві сторони добровільно довіряють.В Україні натомість діє система державних господарських судів. Цій ланці судової влади я довіряю найменше і вважаю її найбільш безпринципно корумпованою. Навряд чи в Україні знайдеться юрист, який із цим не погодиться.Більше того. Останні десять років так звані "влади" запровадили низку законодавчих змін, які розширили компетенцію господарських судів на фізичних осіб (що не є учасниками господарських відносин) та на спори підприємців із державними органами (зокрема, оскарження штрафів в деяких відносинах). Це просто нонсенс. Отже, самій корумпованій системі судів передають частину компетенцій, що належать цивільному і адміністративному судочинству. І що апріорі не є господарським спором. Вважаю це шаленим ударом про правосудності.Система господарських судів в Україні, як корумпований рудимент радянського "надзору", повинна бути ліквідована.