Одна з найбільших юридичних проблем сучасної держави Україна полягає в тому, що політикани перманентно намагаються підлаштовувати юридичну реальність і юридичний процес під власні, зазвичай меркантильні і нелегітимні, потреби.

Найяскравіший приклад ми бачили в 2020 році - введення та неодноразове продовження так званого "карантину". Була повністю нівельована процедура, сам карантин не був карантином в розумінні спеціального законодавства, а повноважень його продовжувати взагалі не існує в законодавстві.

Ще один яскравий приклад - це незаконна заборона виїзду з України чоловікам призовного віку. До сьогодні не існує закону, яким би ця заборона була введена (а саме так вимагає Конституція і тлумачить Конституційний Суд), проте, всі державні органи - від прикордонників до судів - підлаштували правозастосування під цю забаганку недобросовісної влади.

Тепер наскрізь корумпована влада України підлаштувала під свої меркантильні інтереси і ключовий момент кримінального процесу - повідомлення про підозру.

Генеральний прокурор, тікаючи з країни, посеред ночі видав повідомлення про підозру керівнику Національного антикорупційного бюро. Ця підозра була направлена прокуратурою особі, відносно якої видана.

Кримінальний процесуальний кодекс не допускає скасування підозри тією самою особою, яка її видала. Підозра є незворотною - її можливо змінити, але не скасувати. Скасувати її може тільки слідчий суддя чи прокурор вищого рівня (в порядку прокурорського нагляду), якщо підозра буде визнана необгрунтованою, або закриття кримінального провадження (якщо складу злочину не існує).

Тобто, закон встановив чітку процедуру і запобіжники від зловживань (трактую спрощено): якщо підозра видана, потрібно провести розслідування та, якщо особа непричетна до злочину, скасувати її.

Але ж меркантильні інтереси владних ділків спрацювали у описаному вище випадку таким чином, що прокуратура скасувала підозру "як видану помилково". Але ж законом такої підстави не передбачено! Це і є той випадок, проти якого закон містить запобіжники. Тобто, неможливо впевнитись що людина не причетна до злочину, якщо підозру скасують "як помилкову". Більше того, це є перевищенням владних повноважень, що також за певних обставин можливо вважати злочином.

І тепер суспільство постало перед двома питаннями:

1. Так хто ж злочинець - керівник НАБУ чи прокурор? Чи обидва? Чи обидва не злочинці???

2. Так тепер можна всім? Тобто, в державі відкрито новий "корупційний магазин" скасувань "помилкових" підозр???

Нагадаю, гарантом дотримання Конституції і правопорядку є Президент. Але то вже окрема сумна легенда, якщо ми говоримо про людину, яка продовжує займати посаду голови держави. І щось мені здається, що це саме його меркантильні інтереси захищають так звані "правоохоронці".