Микола Домашенко ніколи не шукав війни. Вона прийшла до нього сама - разом із російським снарядом, що у листопаді 2022 року знищив його будинок у рідній Верхній Терсі на Запоріжжі. Те, що будувалося роками, зникло за одну мить. Разом із домом згоріло й мирне життя.Та замість відчаю Микола обрав шлях захисника. Він став до лав Збройних Сил України, аби боронити не лише власне подвір’я, а й кожен клаптик української землі.Шлях воїнаСлужбу Микола проходив у складі 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг». За три роки війни він побував на найгарячіших ділянках Запорізького напрямку - там, де щодня вирішувалась доля позицій і людей.Побратим на псевдо «Павук» згадує Миколу як воїна, на якого завжди можна було покластися:«Всі задачі виконував сумлінно. Не було такого, щоб він відмовився. Штурми, зачистки, евакуація - все було. І завжди чітко».Микола не говорив гучних слів про героїзм. Він просто робив свою роботу - важку, небезпечну, потрібну.https://gylyajpole.city/articles/459942/mikola-domashenko-shlyah-voina-scho-pochavsya-z-domu-i-zavershivsya-na-peredovij-