🕯️ Гребінківська селищна територіальна громада в скорботі…Біль, який неможливо виміряти словами, стискає серце кожного з нас. Ми втратили ще одного свого сина — Смоляра Владислава Ігоровича.Владислав народився 30 липня 1997 року в місті Києві у люблячій родині — мами Лілії Петрівни та батька Ігоря Анатолійовича. У 2003 році родина повернулася до села Саливонки, де Владислав зробив свої перші кроки до знань — переступив поріг початкової школи. З третього класу продовжив навчання у Гребінківській середній школі, нині — ОЗО «Гребінківська гімназія». Закінчивши 9 класів, обрав свій шлях у столиці — у 2012 році вступив до Київського залізнично-транспортного ліцею.Працьовитий, відповідальний, щирий — таким його пам’ятають усі, хто знав. Із 2015 року Владислав працював на Київському електровагоноремонтному заводі. У 2017 році був призваний на строкову військову службу, яку гідно пройшов, після чого повернувся до мирної праці — працював на цукровому заводі.4 квітня 2023 року Владислав знову став до строю — був мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат, оператор-розвідник 1 відділення оптико-електронної розвідки 2 взводу оптико-електронної розвідки батареї оптичної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини А3316. Служба вимагала витримки, мужності й сталевого характеру — і він мав усе це.24 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Перепеляче Синельниківського району Дніпропетровської області Владислав загинув унаслідок безпілотного авіаційного удару противника.Йому було лише 28…Він мав жити. Працювати. Любити. Будувати своє майбутнє.Але війна безжально забирає найкращих.У скорботі — мама й тато, рідні, друзі, побратими. У скорботі — вся громада. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Захисника. Його життя — приклад гідності, відповідальності та відданості Україні.Світла пам’ять і вічна шана Герою.Герої не вмирають.Шановна громадо, про час та дату поховання ми Вас повідомимо завчасно.