соцмережі сьогодні - це шведський стіл, після якого ти завжди голодний.раніше ми заходили в інтернет заради екосистеми стосунків. підписка означала цікавість до конкретної живої людини. потім алгоритми зрозуміли, що стрічка рекомендацій продає краще. концепція підписки вмерла. тепер машина вирішує, який шаблонний контент втримає вашу увагу ще на 15 секунд. це запустило епоху тотальної стерилізації особистості. щоб залетіти в маси, контент має подобатися всім. а справжня індивідуальність завжди незручна. тому автори добровільно стирають свої грані, перетворюючись на ідеально змонтований, але абсолютно картонний фастфуд.алгоритм не просуває інновації, він масштабує лише те, що вже довело клікабельність. ми тонемо в нескінченних клонах чужих ідей, які не мають ані сенсу, ані логічного фіналу. просто вічний кліфгенгер, щоб ти скролив далі.у світі, де стрічка - це оптимізований пластиковий шум, вразлива і жива людина стає найдорожчим активом. думаю, час переставати змагатися з алгоритмами у швидкості зміни кадрів. і починати вигравати виключно в глибині.