Говори - і я тебе побачу: українська правильно

Ліна КОСТЕНКОЇї вірші вчили напам’ять навіть ті, хто ніколи не любив поезії. Її мовчання було вибором. А слово - зброєю. Поет, інтелектуалка, моральний авторитет, яка відмовилась писати “на замовлення”. І одна з тих, хто не відмовилась від своїх - навіть тоді, коли за це карали. 📚 У 1960-х вона підтримувала репресованих митців - Івана СВІТЛИЧНОГО, Василя СТУСА, Івана ДЗЮБУ.🖋 Виступала проти арештів, підписувала листи протесту, відмовилась публічно засудити “неблагонадійних”. Результат - 16 років тиші навколо її імені: заборона друку, цензура, викреслення з контексту. Але її слово - жило.«Мої рядки - це все, що я могла зробити, коли не можна було робити нічого», - говорила вона. 📖 У 1987 вийшла її збірка «Неповторність», а у 2010 - роман у віршах «Записки українського самашедшого», що став літературною подією.🏅 Вона відмовилась від Шевченківської премії у 1967 році. І не приймала нагород від режимів, які вважала неприйнятними. Не шукала слави. Не просила мікрофона. Але коли говорила - слухали всі.

Іван ОГІЄНКО Коли мову забороняли - він системно її впорядковував. Коли українську витісняли - він перекладав Біблію саме нею. Коли держава зникала - він продовжував працювати на неї. Мовознавець, історик, перекладач, міністр освіти УНР, згодом - митрополит Іларіон.💙Він уклав перший повний переклад Біблії українською мовою і зрозумілий для людей.💛 Писав про історію мови, правопис, культуру слова.💙 Створив базу для української граматики й термінології. Після падіння УНР емігрував. Жив у Польщі, Німеччині, Канаді. І жодного разу не перейшов на “зручнішу” мову. Коли викладав у чужих країнах - говорив і писав українською. Навіть коли система про нього «забула» - його книги продовжували читати.«Нація тримається на трьох китах: мова, віра, культура», - казав Огієнко.💛 Зі своєю непохитною проукраїнською позицією він не міг залишитися непоміченим - радянська влада відкрила на нього справу під кодовою назвою «Святоша»: стежили, фіксували, боялися, бо навіть у вигнанні він не зрадив ні мови, ні себе.

Групи вставних слів:💙 Виражають упевненість, сумнів: безумовно, безперечно, без сумніву, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи, щоправда, сподіваюся, певно, напевно.💛 Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування: на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, на сором, чого доброго, як навмисне, як на біду, дивна річ.💙 Указують на джерело повідомлення: по-моєму, по-твоєму, кажуть, як кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, по-вашому, як відомо, на думку..., за словами.💛 Указують на зв'язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином, виходить, однак, проте.💙 Привертають увагу співрозмовника: чуєте, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, зрозумійте, даруйте.💛 Слова ввічливості: пробачте, будь ласка, дозвольте, вибачте, прошу пробачення. Запамʼятаймо і правильно на письмі виділяймо👌