Ризики по ОВДП, про які не пишуть у рекламі.Перший - кредитний. Позичальник один, і це держава у війні. Тут важлива історія: у 2015 і 2024 роках Україна реструктуризувала зовнішні єврооблігації, а внутрішні ОВДП обслуговувались і під реструктуризацію не потрапляли. Це аргумент, але не гарантія.Що варто знати додатково: у 2026 році погашення старих випусків уперше перевищить план залучень - приблизно на 100 мільярдів без урахування відсотків. Другий - ринковий. Ставки ростуть, і ринкова ціна вже куплених вами паперів падає. Якщо тримаєте до погашення, вам байдуже: отримаєте свою зафіксовану дохідність. Якщо доведеться продати раніше - продасте дешевше, ніж купили.Третій - ліквідність. Вторинний ринок в Україні тонкий.Популярні випуски продаються швидко, рідкісні або великі обсяги - вже зі знижкою і не завжди одразу. «Можна продати будь-коли» на практиці означає «можна продати за ту ціну, яку дадуть».І четвертий, який формально не ризик ОВДП, але про нього забувають: гривневий папір не захищає від девальвації. Дохідність рахуйте в тій валюті, у якій плануєте витрачати гроші.Ці ризики не є причиною не купувати.Вони є причиною не тримати в одному інструменті все.
Міністерство фінансів України на перших після підвищення Національним банком облікової ставки з 15% до 15,5% первинних аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої державної позики зберегло ставку відсікання річних паперів на рівні 15,15%, тоді як ставка відсікання дворічних паперів зросла з 15,53% до 15,65% річних.Згідно із інформацією на сайті міністерства, середньозважена ставка дворічних ОВДП збільшилася з 15,46% до 15,64% річних, тоді як по річним паперам вона навіть опустилася з 15,13% до 15,01%.Для утримання ставок Мінфін знизив пропозицію цих випусків порівняно із попереднім тижнем вдвічі – по до 1 млрд грн (тут і далі за номіналом), що частково допомогло у випадку дворічних ОВДП, попит на які скоротився з попереднього вівторка з 4,60 млрд грн до 2,01 млрд грн: була відкинута одна заявка зі ставкою 16% річних.В той же час на річні облігації попит обвалився до 0,20 млрд грн із 2,05 млрд грн тижнем раніше, тож тут таку доходність визначили ці нечисленні покупці.Загалом якщо тиждень тому на кожен із цих аукціонів було подано по 28 заявок, то у цей вівторок – по 13.Окрім того покупцям був запропонований новий випуск потенційних бенчмарк-облігацій із погашенням 15 серпня 2028 року обсягом 5 млрд грн, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви.Завдяки високому попиту у 15,78 млрд грн Мінфіну вдалося знизити ставку за цими інструментами порівняно із попереднім подібним аукціоном місяцем раніше: відсікання – з 12,83% до 12,69%, середньозважену – з 12,75% до 12,59% річних. Було задоволено 25 із 48 заявок.Як повідомлялося, минулого вівторка Мінфіну вдалося четвертий тиждень поспіль опустити ставку на дворічні ОВДП на первинних аукціонах завдяки перевищенню попиту над пропозицією, але це зниження було мінімальним та становило всього 2-5 базисних пунктів (б.п.). Місяцем раніше ставка відсікання за ними дорівнювала 15,79%, середньозважена – 15,73% річних.Зменшення попиту на дворічні папери, ймовірно, було пов’язано із виставленням Мінфіном на аукціони минулого вівторка нового найдовшого випуску звичайних облігацій із погашенням 20 лютого 2030 року, а не бенчмарк. Попит на них за пропозиції у 5 млрд грн склав 13,68 млрд грн, ставка відсікання – 16,49%, а середньозважена – 16,44%.Нацбанк у минулий четвер окрім підвищення облікової ставки з 15,0% до 15,5% також підняв її прогнозну криву з розрахунку, що наприкінці цього кварталу він ще раз піднімить ставку – до 16% річних.
Економіка війни важлива для розуміння подальшого розвитку подій💥🔥💰Розрахунки економіста Олексія Куща по росії витрати по статтях міністерства оборони - 150•160 млрд.USD в рік, суто на війну в Україні московія витрачає 100 млрд.USD з них зарплатний фонд + витрати по вбитим і покаліченим 40 млрд.USD…Україна фактично витрачає загалом 40 млрд.USD на війну. З них 25 млрд.USD фонд зарплати та безповоротних витрат.На 2026 рік передбачено надходження від донорів на рівні 70 млрд.USD.Від ЄС обіцяно 90 млрд.USD на 2 роки.З них 30 млрд.USD на пряму бюджетну підтримку і 60 млрд.USD на закупівлю зброї для України 😎Нюанс ці гроші не заходять на рахунки казначейства і не поповнюють статистику міжнародних резервів.Тобто наші донори не дають доступ до цих грошей українським чиновникам.Загалом для того щоб забезпечити технологічну перевагу України над московією потрібно 400 млрд.USD щороку.Отримуємо ми пʼяту частину від потреб 😡 і це не дозволить примусити москалів до миру…Висновок - продовження війни в форматі 2026 року можливе довгий час… на жаль…
Це пост «Останнього капіталіста»Прекрасно аргументовано 😡Час закінчувати таку практику, а то на фоні «міндіч гейту» це виглядає як шкідництво 🤬Тричі за чотири роки уряд повертається до "разової" ставки 50% для банків. На 2027 готують зновуГолова податкового комітету Гетманцев готує законопроєкт про продовження 50% податку на прибуток банків на 2027 рік. Звичайна ставка для бізнесу – 18%, для банків була – 25%. Тимчасові 50% запровадили у 2023 як виняток, потім продовжили на 2024, у 2025 повернули 25%, у грудні 2025 знов ухвалили 50% на 2026. Тепер четвертий раз.Аргументом в 2023 було те, що прибутки банків мали неринкову природу – формувалися переважно з ОВДП, які бюджет розмістив у банках.Аргументом зараз є те, що банки у 2025 році отримали найбільший прибуток за всю історію - більш ніж у два рази вищий за 2021 рік. У війну такі надприбутки логічно перерозподілити в оборону. За попередніми оцінками, бюджет від цього отримав 53 млрд грн за 2023 і 2024 роки разом, на 2026 очікують ще близько 30 млрд.НБУ стверджує, що прибутки банків тепер ринкові, тобто формуються з кредитування і ринкових інструментів. Але це не зовсім так, адже у 2025 році 52% процентних доходів банків – це не кредитування економіки, а доходи від ОВДП і депозитних сертифікатів самого НБУ.Депозитні сертифікати НБУ – це фактично механізм, через який банки кладуть свої вільні гроші в Нацбанк і отримують за це відсоток, який встановлює сам Нацбанк. Робиться це не просто так – НБУ забирає у банків зайві гроші, щоб вони не пішли на валютний ринок і не вдарили по курсу гривні. Інструмент потрібен, але побічний ефект – гарантовані прибутки банків коштом самого регулятора.Прибуток від депозитних сертифікатів вважається ринковим на папері, хоча насправді таким не є, адже ці гроші ніяк не взаємодіють з ринком, вони просто лежать у НБУ і приносять банкам дохід, який оплачує сам НБУ. Лише за 2025 рік НБУ сплатив банкам близько 82 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами, а сумарно за роки війни – близько 291 млрд грн.За оцінкою НБУ, очікуваний дохід в бюджет від ставки 50% – 20 млрд грн коштує економіці 200-300 млрд грн потенційного ресурсу для майбутнього кредитування. Також близько 66% прибутку сектора генерують державні банки, які і так перераховують значну частину доходу в бюджет як дивіденди. Тобто частина "вилучених" 50% – це переказ з однієї державної кишені в іншу з втратами на адмініструванні.Проблема, яку намагаються вирішити цим податком, лежить не в банках. Бюджет залежний від запозичень через ОВДП, які купують переважно банки (хоча найбільший їх тримач в країні сам НБУ).Гроші не безкоштовні, і ставка НБУ формується ринком, гроші зараз "дорогі". Звідси й висока дохідність ОВДП. Тому 50% податку просто перерозподіляють наслідки проблеми, уряд бере назад частину того, що сам же заплатив банкам як відсотки за свій борг.Сам по собі такий податок це не катастрофа. Так, він створює ефект витіснення приватного капіталу з ринку. Але йдеться про десятки мільярдів, які бюджету потрібні зараз. Подібне "екстра-оподаткування" банків у воєнний або кризовий час застосовували і в інших країнах, це нормальна практика.Проблема в тому, як це робиться. Тимчасовий податок 2023 року перетворився на щорічну імпровізацію.Потенційний інвестор Сенс банку, який міг би зайти на ринок, не може порахувати елементарне – скільки заробить і скільки віддасть у бюджет наступного року. Чому за чотири роки уряд так і не зміг сформулювати прогнозовану податкову політику?Проте роздавати гроші вони завжди раді і щоб це зупинити потрібен ваш підпис: petition.kmu.gov.ua/petitions/9741
#КевінВорш приведений до присяги як 17-й глава ФРС США. Під час церемонії в Білому домі в п'ятницю президент США Дональд Трамп заявив, що хоче, щоб Ворш «діяв незалежно» на цій посаді.56-річний Ворш — колишній банкір #MorganStanley та ексчлен ради керівників ФРС, де працював у 2006–2011 роках, зокрема під час глобальної фінансової кризи. Сенат затвердив його кандидатуру з рахунком 54-45 — це стало одним із найбільш політизованих голосувань за голову Федрезерву в сучасній історії США.Сам Ворш пообіцяв «реформаторський» курс для ФРС. Він заявив, що центральний банк має «вчитися як на успіхах, так і на помилках», а також «відійти від статичних моделей». Серед його ідей — скорочення балансу ФРС, який нині становить близько 6,7 трлн.#USD, новий підхід до оцінки інфляції та зміна комунікації регулятора з ринками.Американські ЗМІ також звертають увагу, що Ворш вважається прихильником жорсткішої монетарної політики. Аналітики припускають, що він може виявитися менш схильним до швидкого зниження ставок, ніж очікував Трамп, особливо на тлі високих цін на нафту та зростання прибутковості держоблігацій США.
Японський ринок у «червоній зоні»: Що це означає для крипти? Сьогодні вранці фондовий ринок Японії нагадує «криваву лазню». Індекси #Nikkei 225 та #TOPIX демонструють стрімке падіння, а теплова карта ринку світиться насиченим червоним. Гіганти, як-от Toyota (-4.23%) та Mitsubishi (-5.97%), опинилися під серйозним тиском. 🔍 Чому це важливо для нас? Японія часто виступає «випереджаючим індикатором» для глобальних ринків.Коли традиційні фінанси (TradFi) у Токіо починають штормити, хвиля волатильності швидко докочується до криптовалютних бірж. Головні тригери падіння: Геополітична напруга: Ескалація на Близькому Сході змушує інвесторів виходити з ризикових активів. Банк Японії: Розмови про подальше підвищення відсоткових ставок тиснуть на ліквідність. Технологічний сектор: Падіння акцій виробників чипів у США моментально відгукнулося на японських тех-гігантах. Кореляція між акціями та BITCOIN зазвичай зростає. Якщо #Nikkei продовжить падіння, ми можемо побачити короткочасний тиск на #BTC та альткоїни. Проте для багатьох це стає сигналом до пошуку «захисних гаваней» або токенізованих активів (RWA). Слідкуємо за відкриттям американських ринків.
Згідно з фінансовими даними, оприлюдненими в суботу, президент США Дональд Трамп у березні придбав облігацій на суму щонайменше 51 мільйон доларів, ці покупки охоплювали кілька секторів.Про це повідомляє Reuters.Згідно з формами, опублікованими Управлінням урядової етики США, минулого місяця Трамп здійснив 175 фінансових операцій. У формах не вказано точні суми кожної операції купівлі-продажу, а лише діапазон значень для кожної з них.Більшість розкритих активів — це муніципальні облігації, випущені штатами, округами, шкільними округами та іншими організаціями, пов'язаними з урядовими установами або державно-приватними партнерствами.РЕКЛАМА:Його 26 найбільших транзакцій, вартістю від 1 до 5 мільйонів доларів, складалися переважно з муніципальних облігацій або казначейських облігацій США, хоча дві з перелічених угод були придбанням корпоративних цінних паперів компаній Weyerhaeuser та General Motors.Він також інвестував у біржовий фонд, що відстежує індекс високодохідних облігацій.Президент США купував корпоративні облігації в секторах енергетики, технологій, охорони здоров'я та фінансових послуг, емітентами яких були, зокрема, Constellation Energy, Occidental Petroleum, Broadcom, Nvidia, Meta Platforms, Microsoft та банки з Уолл-стріт — Citigroup, Goldman Sachs і JPMorgan Chase, а також Boeing.РЕКЛАМА:Нагадаємо:Президент США Дональд Трамп має намір прийняти переможців свого другого щорічного крипто-конкурсу мем-монет у своєму клубі "Мар-а-Лаго" в Палм-Біч, штат Флорида, у суботу, запропонувавши найкращим покупцям своєї криптовалюти $TRUMP зустріч з ним.
Одна ЄДИНА людина надрукувала 27% усіх фальшивих євро в Європі зі свого ГАРАЖУ 😡Італійська поліція провела обшук у будинку в Неаполі та виявила друкарню, приховану за гаражем…Щоб потрапити всередину, він побудував фальшиву стіну на рейках за шафою, яка відчинялася за допомогою саморобного електронного перемикачаЗа нею була промислова виробнича лінія з 31 цифровими друкарськими машинами, що працювали безперервноВін надрукував 11 мільйонів #EUR фальшивих купюр номіналом €20, €50 та €1008 мільйонів #EUR уже було продано по всій Європі, переважно через ФранціюПоліція виявила ще 3 мільйони #USD готовими купюрами, готовими до відправкиЄвропейський центральний банк підтвердив, що фальшивки були настільки якісними, що навіть голограми виглядали реальними10 країн повідомили про виявлення його купюр, перш ніж відстежили їх усі до одного хлопця в НеаполіОдин чоловік у гаражі був відповідальним за більше ніж чверть усіх фальшивих євро, знайдених у Європі в 2023 роціЦе ніколи б не сталося, якби #Bitcoin був офіційною валютоюКожна монета перевіряється тисячами комп'ютерів по всьому світу одночасноВи могли б побудувати тисячу таких бункерів, і ви не змогли б надрукувати жодного фальшивого #Bitcoinhttps://x.com/0xsweep/status/2044705065903263983?s=12
Без цілковитого оновлення влади, протистояти росії у війні та й взагалі нормально жити надалі неможливо😡Володимир Поперешнюк«Нова Пошта» :Потрійний удар по економіці від Верховної Ради.Перший удар по бізнесу - закон про продовження 5% військового збору на три роки після війни, аргументований потребою у фінансуванні відновлення. Але відновлення країни та економіки - це не збільшення податків, а їх зменшення. Це створення найкращих умов для бізнесу, адже економіку розвивають не чиновники, а підприємці. Тож депутати фактично відтермінували відновлення економіки ще на три роки.Другий удар - ухвалений закон, так званий «Податок на OLX», який зачепить кілька мільйонів активних українців, що намагаються самостійно забезпечити себе необхідними ресурсами. Це люди, які не просять нічого від держави, а працюють кур’єрами, таксистами, торгують між собою та надають один одному послуги.Це відчутно вдарить по їхніх гаманцях, а отже - по всій економіці. А ще призведе до зростання кількості перевірок, штрафів, судових спорів, корупції та тіньових схем.Третій удар - законопроєкт із планами про оподаткування міжнародних посилок, який вже може бити по мільйонах українських споживачів, знизити їхню купівельну спроможність, погіршити добробут, посилити корупцію та тінізацію, а також може призвести до колапсу митних процедур.Я не можу зрозуміти логіку цих дій, адже очікувані додаткові доходи бюджету від цих нововведень на рівні 1% можна було отримати іншими, менш токсичними засобами…
Державна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) розкрила нові докази щодо нещодавно розпочатого кримінального розслідування про підозрюване відмивання грошей, пов’язане з так званим «золотим конвоєм», який перевозив великі суми українських готівки та золота через Угорщину.💶 Слідчі виявили, що броньовані транспортні засоби перевозили щойно надруковані євро та долари, які ніколи не вводилися в обіг, пов’язані з кількома банками, включно з українським #Ощадбанком, а також установами в Польщі та Гібралтарі.📹 Докази включають відео, яке нібито показує, як колишній генерал-майор української розвідки фальсифікує документи в туалеті на заправці, тоді як його колеги обговорюють платежі, пов’язані з корупцією. Відправлення включало близько 40 мільйонів #USD, 35 мільйонів #EUR та 9 кілограмів #золота, походження та призначення яких неясні.⚖️ NAV звернулася з проханням про міжнародну співпрацю та відкинула звинувачення в незаконних діях, наголосивши, що всі слідчі заходи були задокументовані та проведені відповідно до закону.
TGLIST.COM.UA
