Більш технічною але водночас простою мовою, про те як навантажували наше ППО в ніч з 23 на 24 січня. В цілому це був тест на межі фізики та алгоритмів, зі спробою знайти слабке місце в зоні відповідальності систем Patriot.Patriot одночасно працював проти широкого спектра загроз: різних типів траєкторій, швидкостей, профілів наведення та висотних ешелонів. Тобто для ППО це 4 різні задачі в одному часовому вікні.Навантаження на радар — це, мабуть, ключова проблема. AN/MPQ-65 мусив одночасно: супроводжувати балістичні цілі, вести надзвукові квазібалістичні, не втратити низьковисотну Х-69, постійно перераховувати точки перехоплення. «Циркон» тут найскладніший, оскільки маневрує, летить нижче за класичну балістику, з плазмовими ефектами, міняє кут атаки, через що алгоритм прогнозу постійно ламається.Час на прийняття рішення: Х-69 — це десятки секунд, Х-22/32 — 20-40 сек, Іскандер-М — 10-20 сек, «Циркон» — лічені секунди.В даному випадку для «Циркона» Patriot, скоріш за все, фізично може не встигнути сформувати стабільне рішення на пуск, навіть якщо бачить ціль.Тобто це складне навантаження на систему ППО.Я не брав до уваги ударні дрони, оскільки рішення щодо їх супроводу та перехоплення лежить на інших ланках.Що маємо на виході: 14 / 21 перехоплень ≈67% загальної ефективності, ≈88% по балістиці, ≈75% по Х-22/Х-32, 100% по КР, 0% по гіперзвуку з маневром (очікувано).Ну і власне важлива і цинічна деталь застосування ракет «Циркон». Росія має співпрацю з розвитку гіперзвукового BrahMos-II з Індією. Тобто це для Росії та Індії умовно успішні випробування, щоправда, вони для цього суттєво перевантажили ППО.