​​Чи потрібна взагалі журналістика?💬 «Прояснімо ситуацію. Журналістика зараз — під загрозою. Але ніхто не закликає вас вмирати. Ми знаємо, що журналістика стикається з низкою проблем, багато з яких — її власна провина. Та крім самопобиття, ми маємо пам'ятати про важливість нашої ролі та відповідальність перед суспільством, громадянами та самою демократією. Ми повинні рішуче рухатися вперед, якими б складними не були обставини. І якщо треба переосмислити правила журналістики, не варто цього боятися», — такими словами відкрив Міжнародний форум #IMEdD25 в Атенах співзасновник і генеральний директор iMEdD, журналіст Стратіс Трилікіс.Під час дискусії «Долаючи епоху сумнівів» учасники обговорили кризу, яка не лише загрожує свободі та незалежності журналістів у всьому світі, а й ставить під сумнів існування самої професії.🎤 «Є багато причин для сумнівів, та водночас, гадаю, це чудова нагода почати змінюватися на краще. І ми, очевидно, стаємо кращими. Як журналістка-розслідувачка, я розумію, що стандарти зараз набагато вищі, ніж 20 років тому, коли я лише починала працювати в журналістиці. Ми стаємо більш креативними. Це складно, складно знайти робочі бізнес-моделі, але можливо! Один із членів GIJN втратив 90% свого фінансування у 2017 році й перейшов на модель членства — зараз вони процвітають. Ми змінюємося: оскільки ми менш впливові, ми стали скромнішими та прозорішими. Відкритість та скромність важливі для відновлення зв'язку з нашою аудиторією. Криза стала поштовхом до більш тісної співпраці. Я відчула це у проекті Forbidden Stories, де ми працювали над історіями про журналістів, яких змусили замовкнути, але робили це разом. Спільна робота зробила нас набагато сильнішими, ніж якби ми діяли поодинці. Тож у певному сенсі криза дає нам більше можливостей», — поділилася нова програмна директорка GIJN Сандрін Ріго.🎤 «Щоб вижити, ми мусимо відрізнятися від решти. Ми дійшли висновку, що нам потрібно бути творцями сенсу, а не оповідачами. Ми мусимо допомагати людям розібратися в цьому надзвичайно складному світі, у якому вони живуть, і який стає дедалі складнішим. Треба пояснювати його так, щоб це стало максимально прикладним на практиці — чи то у розслідуванні, чи в пояснювальній журналістиці; використовувати нові технології, щоб виходити за межі звичного сторітелінгу й давати людям життєво корисну інформацію», — сказав засновник і головний стратег Code for Africa (CfA) Джастін Аренштейн.🎤 «… нам варто навчитися допомагати аудиторії створювати інформацію разом із нами, бо вони перестали бути слухачами, а ми — доповідачами. Ми можемо координувати спільне створення контенту, адже наші читачі часто мають більше знань, ніж ми, у багатьох темах», — зазначила директорка Латиноамериканського центру журналістських розслідувань (CLIP) Марія Тереза ​​Рондерос.🎤«Я вітаю вас з тим, що ми живемо в часи невизначеності. Якби ви жили в епоху певності, вам було б дуже нудно, і ви, мабуть, жили б за тоталітарного режиму... Ще ніколи раніше не було такого розмаїття можливостей для самостійної журналістської роботи. Ресурси та потенціал, які ми можемо реалізувати, величезні… Я не хочу, щоб Руперт Мердок (медіамагнат, в імперії якого — газети The Times, The Sun, The Wall Street Journal, телеканал Fox News і ще низка медіа — ред.) знову правив світом, розумієте? Мені подобається ідея, яка вже звучала: нам слід думати про значно більш мережеві та значно більш спільні методи роботи. Ми не маємо припускати, що знаємо краще. Ми не повинні припускати, що маємо право говорити від імені людей, коли люди можуть говорити самі за себе. Тому, думаю, нам потрібно зовсім по-іншому ставитися до нашої ролі, як би ви її не називали — координатори, куратори, експерти, люди, які захоплені розслідуваннями чи спробами зрозуміти причини конфліктів», — сказав професор Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE) Чарлі Бекет.