На сьогодні зернові та олійні культури є основними позиціями експорту в нашій Державі. Тому для України надзвичайно важливо створити всі можливі запобіжники для унеможливлення зловживань та шахрайських схем у цій сфері, щоб за результатами вивезення зерна, в Україну поверталася валютна виручка та були сплачені податки, що є необхідним для підтримання нашої економіки.Проте деякі, особливо зухвалі, суб’єкти вважають, що можна завдяки широко заплющеним очам митниці вскочити в останній потяг нелегального зерна та олії і заробити на бюджеті воюючої країни.❗️Наприклад, суб’єкт «П» протягом жовтня цього року вивіз через пункти пропуску Одеських та Чернівецьких митниць олії соняшникової без походження у кількості понад 15,2 тис. тон на суму понад 376,9 млн грн, та іншої сільськогосподарської продукції на суму понад 45,7 млн грн, при цьому оформлення митних декларацій здійснювалось також у Одеській та Чернівецькій митницях.Аналогічно, суб’єкт «А» протягом трьох останніх місяців вивіз через пункти пропуску Чернівецьких, Закарпатських та Волинських митниць сої без походження у кількості понад 34,6 тис. тон на суму понад 356,8 млн грн, та іншої сільськогосподарської продукції на суму понад 56,4 млн грн, при цьому оформлення митних декларацій здійснювалось у Чернівецькій, Львівській та Волинській митницях.💰Загалом, таких понад 60 суб’єктів, які протягом трьох останніх місяців вивезли сільськогосподарської продукції без походження на суму понад 5 млрд гривень.❗️Технічно такі операції стануть неможливими з вступом у роботу нової системи моніторингу експортних операцій.І водночас, хочу заспокоїти, всі кроки записані, кожну декларацію бачить і податкова, і правоохоронні органи.Всі недолугі бажання обікрасти бюджет та військових матимуть наслідки.
🌾Паралельно зі збором врожаю триває осіння посівна кампанія.Станом на середину тижня аграріями засіяно озимими культурами вже 5,37 млн. га.Площа під озимими зерновими культурами склала 4,33 млн. га, зокрема:🔸під озимою пшеницею – 3,8 млн. га;🔸під озимим ячменем – 421,3 тис. га;🔸під озимим житом – 62,5 тис. га.Окрім цього, посіяно озимого ріпаку на площі майже 1,5 млн. га (роботи з цією культурою завершено в 11 регіонах України).💸❕Держава продовжує надавати нашій провідній нині експортній галузі усіляку підтримку.З початку 2024 року аграрії отримали від саперів понад 231 тис. га очищених від мін сільськогосподарських земель, які можуть бути повернуті для використання (у тому числі у вересні – 30,5 тис. га, в 1,5 рази більше за попередній місяць).✔️Цього тижня вчергове розширено перелік сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, за придбання якої можна отримати від держави компенсацію у розмірі 25% від її вартості. До нього увійшло ще 7 підприємств з 324 новими видами продукції, і тепер у переліку – 11 771 одиниця техніки від 133 виробників сектору аграрного машинобудування.💁♂️Для розширення обсягів підтримки аграрного сектору разом з колегами запропонував передбачити у Державному бюджеті України на 2025 рік додаткові 2 млрд. грн. за бюджетною програмою «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення», а також 500 млн. грн. – за бюджетною програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».
Як працює наш антиофшорний закон і для чого потрібні КІК?🔴Це схема, яка дала змогу нашому співвітчизнику не сплатити ані копійки податків з доходів в Україні. В тому числі у війну.💁🏻♂️Аналіз його звітності КІК та фінансової звітності його ж нерезидента на Кіпрі свідчить, що у 2022 році відбуваються дивні обставини, якими цей нерезидент знецінює наданий українським пов’язаним компаніям ще 15 років тому кредит у сумі 150 млн дол. під проценти. Питання походження цих коштів не менш цікаве, але це вже інша історія…При виплаті відсотків платник використував пільгову ставку Конвенцій, при тому що кіпрський нерезидент - це звичайна пуста оболонка, яка керувалась з України. Крім того, всі ці роки українські компанії, за рахунок курсових різниць та сплати відсотків по цих кредитах, є збитковими майже на 3 млрд грн.В 2022 року нерезидент знецінює кредит до 0 (знецінює і водночас переглядає ставки по кредитах, правда трошки зменшив, але все одно дивно), і, незважаючи на це, українські компанії продовжують нараховувати курсові різниці і проценти і у 2022, і у 2023. ❗️«Чудова» схема щодо не сплати податків в Україні, що вартує нашому бюджету щонайменше 500 млн.грн.була виявлена і розслідувана податковою завдяки антиофшорному закону.Це лише один приклад з багатьох, що свідчить про кінець ери офшорів.
💸🧺За останні 12 місяців найбільше подорожчали овочі борщового набору, подешевшали гречка та яйцяЗа даними державної служби статистики, у вересні споживчі ціни зросли на 8,6% (рік-до-року). Інфляція прискорюється. Утім динаміка за окремими товарами і послугами навіть однієї споживчої групи є різноспрямованою. 👨🏻💻Пропоную ознайомитись, які товари і послуги подорожчали і подешевшали найбільше за останні 12 місяців.🔻Топ – 10 товарів/ послуг, які подешевшали (у дужках річна зміна,%):- Гречка (-28,1%)- Пшоно (-21,2%)- Яйця (-20,2%)- Свинина (-10,3%)- Цукор (-4,9%)- Сало (-3,6%)- Горілка (-2,6%)- Дизельне пальне (-1,4%)- Олія соняшникова (-1,3%)- Птиця (тушка) (-0,6%)🔻Топ – 10 товарів/ послуг, які подорожчали:- Капуста (+208,8%)- Картопля (+88,8%)- Морква (+51%)- Буряк (+38,6%)- Масло вершкове (+24,9%)- Газ скраплений (+24,4%)- Жарознижувальні/ знеболювальні (вітчизняні) (+22,8%)- Цибуля (21,2%)- Яблука (+20,4%)- Страхування авто (+20,3%)➡️Отже, як бачимо серед топ-позицій, які подорожчали за останній рік, в основному овочі борщового набору. Тоді як найбільше подешевшали - гречка, просо, яйця.В цілому, із 54 позицій, які моніторить Держстат, 44 зросли у ціні за останній рік. 💁♂️Фактори впливу на ціни різні. Вагомим про-інфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці. Водночас, по с.г культурам багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту та ін. чинників, які можуть грати як в плюс, так і мінус зростанню цін.
🔺З позитивних тенденцій за результатами дослідження, ділові очікування підприємств на наступні 12 місяців повернулись у позитивну зону (100,5%), тоді як у попередньому кварталі (ІІ кварталі 2024 року) вони залишались у зоні негативних очікувань (99,5%).Це може сигналізувати про хоча й невелике, але пожвавлення економічної активності у наступні 12 місяців. Зокрема бізнес очікує на зростання загальних обсягів виробництва і реалізації, інвестицій в обладнання та інвентар, пом’якшились негативні оцінки інвестицій у будівництво.🔻З негативних тенденцій, погіршились оцінки стосовно майбутнього фінансово-економічного стану підприємств та майбутньої кількості працівників.☑️Топ-3 фактори, які стримують розвиток підприємств:▪️Війна і військові дії (81,8% від всіх відповідей)▪️Курс гривні до іноземних валют (75,4%)▪️Витрати на виробництво (68,5%)Посилились інфляційні очікування (у наступні 12 місяців бізнес очікує прискорення інфляції до 9,7% із 9% у попередньому кварталі).Очікування бізнесу щодо девальвації гривні також погіршились: середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 43,72 грн/дол.(у попередньому кварталі – 41,61 грн/дол.). ❕Нагадаю, що у проекті бюджету на 2025 рік закладений середній курс на рівні 45 грн/дол.
🇪🇺📉Інфляція в Європейському Союзі у вересні перебуває на найнижчому у 2024 році рівні.Такі остаточні дані наводить Євростат.У річному вимірі інфляція знижувалась останні три місяці та опустилась до позначки 2,1% (нагадаю, у грудні 2023 року та січні 2024 року її рівень оцінювався у 3,4% і 3,1% відповідно).💶Якщо брати зону обігу євро (Євро-20), то споживчі ціни у ній опустились нижче цільового показника Європейського центрального банку (2,0%) до рівня 1,7% – мінімуму з червня 2021 року. ☑️Основний чинник – зниження цін на енергоносії (на 6,0%) та послуги (на 4,0%), тоді як продукти харчування, алкогольні та тютюнові вироби дещо подорожчали (на 2,4%, у серпні фіксувалось +2,3%).В Ірландії споживчі ціни у вересні порівняно з аналогічним місяцем минулого року не зазнали змін (тоді як ще за підсумками травня було +2,0%).🔻Найнижча інфляція зафіксована в:🔹Литві – +0,4%;🔹Італії та Словенії – +0,7%;🔹Люксембурзі – +0,8%.🔺Найвищі темпи зростанні споживчих цін були у:🔸Румунії – +4,8%;🔸Бельгії – +4,3%;🔸Польщі – +4,2%;🔸Нідерландах – +3,3%;🔸Естонії – +3,2%;🔸Греції та Хорватії – +3,1%;🔸Угорщині – +3,0%.👉🏻За межами ЄС поки що складною залишається ситуація у Туреччині: попри зниження інфляції п’ятий місяць поспіль (у травні вона досягала 75,5%), у вересні вона зафіксована на рівні 49,5%, а темпи її скорочення уповільнились (липень: -9,8 п.п., серпень: -9,8 п.п., вересень: -2,5 п.п.).
💸За 9 місяців видатки загального фонду державного бюджету склали 2 344,5 млрд. грн.Такі оперативні дані наводить Держказначейство.Це на 225,8 млрд грн, або на 10,7% більше порівняно з січнем-вереснем 2023 року.На що пішли кошти:▪️928,8 млрд. грн. (39,6% від усіх видатків, +5,5% або +48,3 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року) – на оплату праці з нарахуваннями, зокрема, на грошове утримання військовослужбовців – 703,9 млрд. грн.;▪️ 411,8 млрд. грн.(17,6% видатків, +6,6% або +25,4 млрд. грн.) – на соціальне забезпечення, у тому числі 204,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 83 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій; 28,2 млрд. грн. – для виплати житлових субсидій та пільг;▪️363,9 млрд. грн. (15,5% видатків) – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 195,3 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів; 115,2 млрд. грн. – на фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення;▪️224,6 млрд. грн.(9,6% видатків) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам, у тому числі 191,3 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 17 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (який адмініструє програму доступного кредитування «5-7-9%»);▪️217,5 млрд. грн. (9,3% видатків, +26,3% або +45,2 млрд. грн.) – на обслуговування державного боргу;▪️130,8 млрд. грн. (5,6% видатків, +16,3% або +18,3 млрд. грн.) – на трансферти місцевим бюджетам.
Також Президентом підписано Закон про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень митного кодексу Європейського Союзу, яким пропонується імплементувати в митне законодавство України:концепцію митного представництва, подібну тій, яка існує в країнах ЄС. Для цього пропонується визначити загальні засади представництва, розділити види представництва на пряме та непряме, розмежувати відповідальність суб’єкта ЗЕД та митного представника;європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів, зокрема:1) запроваджуються авторизації для поміщення товарів у митні режими імпорту (в частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, визначаються умови їх отримання та особливості моніторингу відповідності;2) надається можливість переміщення товарів, які перебувають під митним контролем, у рамках відповідного митного режиму, без поміщення товарів у митний режим транзиту;3) розширюється перелік звичайних операцій з товарами та встановлюються вимоги до їх здійснення;4) визначаються особливості завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму.Ухвалення цього закону стало значним кроком вперед у напрямку наближення національного законодавства до митного законодавства Європейського Союзу.
📊За оперативними даними НБУ, у вересні банківські вклади у національній валюті збільшились на 0,5% (+8,7 млрд. грн) до 1 696,7 млрд.грн., в тому числі:▪️Депозити підприємств скоротились на 1% (- 9,1 млрд. грн.). Скорочення триває другий місяць поспіль.▪️Депозити населення зросли на 2,4% (+17,8 млрд. грн.), що є максимумом приросту у цьому році.👉🏻Отже приріст гривневих вкладів населення перекрив скорочення депозитів бізнесу. Найбільш ймовірно, що така динаміка роздрібних депозитів у вересні обумовлюється стабілізацією другий місяць поспіль ситуації на валютному ринку. ✔️При цьому ставка за новими депозитами населення продовжувала скорочуватись (на 0,2 в.п. до 10,4%).Валютні депозити за звітній місяць зменшились на 0,5% (-0,1 млрд. дол.) до 20 млрд. дол., рушієм скорочення яких були корпоративні вклади.📊З початку 2024 року динаміка банківських вкладів як у гривні (+4,2%), так і валюті залишається висхідною (+3,8%). Утім очевидним є і той факт, що приріст депозитної бази банківської системи у 2024 році суттєво уповільнився. У порівнянні із аналогічним періодом минулого року, кумулятивна динаміка вкладів у гривні з початку року уповільнилась майже у 5 разів.
➡️Суть ще однієї схеми ухилення полягає в тому, що імпортером ввозяться значні партії одягу «насипом», при цьому його розмитнення в силу обсягів та специфіки транспортування здійснюється в кілограмах, а не штуках (така схема для прикладу характерна для імпортерів вживаних товарів (секонд хенду), у зв’язку із чим встановити точну кількість того чи іншого товару в партії не є можливим. У подальшому цей товар продається в Україні на адресу платників ПДВ в штуках, із назвою, вказаною загальними фразами (на кшталт «сукня» чи «штани»), та за реальною вартістю бренду, однак на підставі вищевказаного ідентифікувати вартість розмитнення такого товару та торгівельну націнку при його продажу не є можливим.Однак, очевидним є не співпадіння товару за вагою, а також відсутність залишків товарів, які фактично були реалізовані за кеш без сплати податків.❕Під час здійснення моніторингу податковою службою встановлені16 імпортерів, які скористалися вказаною схемою мінімізації, усі вони включені до переліку ризикових у відповідності до вимог Постанови КМУ №1165, в результаті чого упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 486 млн. гривень. ❗️💁♂️Дуже щиро раджу всім імпортерам одягу, що грішать зазначеними вище та іншими схемами, припинити зловживання та перейти до правового поля здійснення діяльності.Ми дуже пильно слідкуємо за ринком.
TGLIST.COM.UA
