Хвилинка футболу клубного.Все в світі пов'язано.Тоттенгем вкидає гігантські гроші у новачків, щоб оговтатися від ганьби АПЛ-2025/26. 99 млн за Матеуса Фернандеса, 60 млн за Яна Пауля ван Гекке, тепер-от завершують перехід за 110 млн Сандро Тоналі.І от що цікаво...Після сезону-2024/25 Брешія зникла з Кальчо, заплутавшись в боргах. Власник клубу Массімо Челліно раніше звільнив 36 тренерів за 22 роки в Кальярі, тричі визнавався винним у різних шахрайствах, тож нічого дивного. Клоун як він є.Єдине, що вдалося в 2025-му - це заморозити клуб на рік без ліквідації. Тому-то Ластівки пропустили сезон-2025/26, але юрособа весь цей час жила.Ну, і 30 червня вона раптом зарухалася.Це тому, що Тоналі з 12 до 20 років виховувався в школі Брешії, і якщо Шпори викладуть за нього 110 млн, то Ластівкам світить десь 6 млн - замало, щоб покрити весь короткостроковий борг у 19 млн, але достатньо, аби почати домовлятися з кредиторами щодо реструктуризації і подаватися в Серію D.Є, звісно, й ще питання. Поки Челліно топив Брешію, мер Лаура Кастеллетті організувала переїзд на "Маріо Рігамонті" сусіднього клубу Фералпісало, який перейменували в Уніон Брешію, і та навіть дійшла до фіналу плейоф Серії С. Тисячі міських фанів обрали новий клуб."Ми справжня Брешія, а не цей Сало, що грає на нашому стадіоні!" - вже огризнувся Массімо.
А чому все пов'язано?Бо тренер Шпор Роберто де Дзербі - уродженець Брешії та палкий фанат Ластівок. Допомагає своїм, як тільки може:)
А поки ми всі (або майже всі) чекаємо на матч Франції з Парагваєм, трохи інформації до роздумів...На ЧС-2026 лише 67% команд, які забивають першими, зрештою виграють матчі. На двох останніх Мундіалях цифра складала 76% та 74% відповідно. А ще раніше бувало й 80%+.Причину всі бачать - так звані паузи на гідратацію, які справедливіше назвати тайм-аутами.За 3 хвилини, які вигадала ФІФА, тренери можуть не лише провести заміни, а й пояснити гравцям суть коректив, які потрібно внести, щоб переламати матч."Це добре для тренерів. Хоча також чимало залежить і від того, яка команда має позитивний імпульс. Коли команда на підйомі, перерва шкодить", - констатує Дідьє Дешам.
"У технічному плані це змінює суть нашої роботи. Трьох хвилин достатньо, щоб змінити матч", - запевняє Роберто Мартінес.
"Зазвичай ці паузи більше допомагають слабшій команді, але й фаворити теж можуть їх використати. Якщо коротко, мені трохи дивно до цього звикати", - зізнався Ліонель Скалоні.
Ну, а Маурісіо Почеттіно адаптувався найкраще - і в матчі з Боснією не лише розказував, а й показував своїм відеонарізки, зроблені тут же, під час гри!"Паузи на гідратацію" виводять важливість тренера на новий рівень.Мурат Якін та його Швейцарія наткнулися на жорстку індивідуальну опіку від боснійців і награли 0,25 xG за 66 хвилин. І що? Тренер збирає команду, змінює схему, випускає націлених на вертикальні прориви Йоана Манзамбі та Рубена Варгаса - і от рахунок вже 4:1.Так само перевернув гру з ДР Конго у тайм-аут і Томас Тухель, перенаситивши центр двома свіжими 8-ми - Морганом Роджерсом й Еберечі Езе. Після цього африканці втиснулися до своїх воріт надто глибоко - і посипалися."У мене була ця ідея, але я вагався. Можливо, я тепер спробую додати більше гравців у центр. Я не конкретизуватиму це зараз, бо планую використати далі", - зізнається німець, що тренує Англію.
І хоча тайм-аути затвердила лише ФІФА, ви вірите, що УЄФА відмовиться від них, коли побачить доходи від 6 хвилин реклами в кожному зі 100 матчів?Дуже схоже, що це як із 5 замінами - нема нічого постійнішого за тимчасове.
"Згодом я розповів про цю зустріч Б'єлсі. Він перепитав, що за хлопець? Я сказав, що він видатний. Марсело попросив вставити йому VHS-касету, та коли я запустив її, він не зрозумів і попросив знизити швидкість відтворення до нормальної. Я відповів, що це вона і є. Марсело глянув ще епізоди, де Мессі проносився повз 3-4 людей і сказав: "Та він феномен".
Повернувшись додому, Б'єлса негайно розповів до хлопця куратору молодіжок Уго Токаллі, але той зам'явся - типу, не хочу ламати зіграний склад перед ЧС U17.Який склад, Токаллі?!Довелося стукати в інші кабінети, щоб люди з федерації таки зателефонували до Мессі - вони все бачать, і він от-от гратиме за Аргентину. Лише тоді Лео заспокоївся.На ЧС U17 його не взяли, і Аргентина поступилася Іспанії 2:3 у півфіналі, що прискорило справу."Президент іспанської федерації засміявся й сказав щось на кшталт: "Із тим хлопцем із Ла Масії ви б нас обіграли, чи не так?" - пригадує Токаллі. Каже, та розмова стала для нього ніби каталізатором. Він зрозумів помилку.
Влітку 2004-го AFA вже за його ініціативи спеціально організувала 2 нікому не потрібних товарняки для Аргентини U20, щоб викликати туди Лео. В ту пору цього було достатньо, аби застовпити гравця для себе назавжди.29 червня 2004-го Ла Пульга вийшов проти Парагваю U20, забив гол - і з того почалася його історія в біло-голубій футболці Аргентини."Я попросив його батька, щоб Лео побув з нами місяць, роззнайомився з хлопцями. Барса на диво була не проти. І так все й вирішилося", - резюмує Уго.
Ще за місяць Мессі забив 5 голів на Копа Америка U20, а за рік - став найкращим гравцем і бомбардиром ЧС U20, який Аргентина виграла завдяки йому. Перший, але далеко не останній їхній спільний трофей.2/2
Перед вами карта дотиків Майкла Олізе у матчі проти Швеції.Вражає, правда?)І в матчах групи було приблизно те саме, хоча й не настільки чітко виражено.Олізе не просто віддав 2 асисти, але й мав найбільше дотиків до м'яча серед усіх (!) партнерів (94); віддав точно 64 передачі - тобто, 91% з усіх; 7 разів точно відпасував під удари. Це не перфоманс правого вінгера, це гра плеймейкера, десятки.Для Франції з її культовими Раймоном Копа, Мішелем Платіні та Зінедіном Зіданом це позиція свята.Тріо великих не прийняло у свої ряди Антуана Грізманна попри навіть перемогу на ЧС-2018, бо надто вже часто він втрачався з радарів. Але Олізе - інша справа."Він має якості, щоб грати десятого номера, як в мої часи. Сучасний футбол схильний розміщувати плеймейкерів на флангах. У клубі Олізе грає на позиції Ламіна Ямаля. Але Дідьє Дешам - ось де проявляється інтелект тренера - адаптувався до сильних сторін гравців та знову відродив позицію десятки.
Для Олізе сьогодні половина справи зроблена завдяки якостям нападників, які з ним прекрасно взаємодіють. Скажу по секрету, пас тісно пов'язаний з ривками. Форварди знають, що Олізе дивиться. А Мбаппе ще й знає, куди він робитиме пас. В свою чергу Олізе знає, що інші його знають. Це той зв'язок, який ми рідко бачили у футболі останнім часом", - говорить легендарний Платіні.
А як же бути з обороною? Адже десятка - це завжди "лежень"..."Я бачу, що Олізе, Дембеле та Барколя захищаються. Мбаппе час від часу докладає зусиль. Десяти гравців досить".
Отак-от.Не вмерла ще позиція вільного художника! Є ще умільці! З чим і можна поздоровити нашу улюблену гру.
"Ми, мексиканці, народжуємося там, де, чорт забирай, забажаємо!" - співала легендарна виконавиця ранчери Чавела Варгас.
Нема кращих слів, аби описати життя Хуліана Кіньйонеса.За кров'ю він колумбієць із Наріньйо. Вдома знали про нього, викликали до юнацьких збірних, проте після переїзду до Мексики у 17 років Кіньйонес недовго вагався і вирішив надалі представляти її.Кажуть, у нього складна життєва історія із Колумбії, що так повпливала.Хтозна.Ясно лише, що Хуліан є однією з головних зірок епохи, що ніколи не грали у Європі. Його поява свого часу сколихнула неслабу мексиканську лігу. Він привів Тигрес до двох чемпіонств (2016 і 2019), далі повторив це в Атласі (2020-21), який до нього 70 років не ставав чемпіоном. Ну, і наостанок ще два титули із Америкою - найбагатшою командою регіону.Лише підкоривши усе в Мексиці Кіньйонес поїхав до Саудівської Аравії, де у сезоні-2025/26 став найкращим бомбардиром (33 голи), випередивши Айвена Тоні (32) та Кріштіану Роналду (27).Ви являєте масштаб? Хуліан підірвав би нинішню іспанську Ла Лігу."Він найсильніший гравець з тих, хто у нас є. Він атлет, добре йде в обіграш, забиває голи, наполегливо працює в обороні. Ми повинні скористатися тим, що він мексиканець", - каже тренер Хав'єр Агірре.
Для Ель Васко Кіньйонес - це "новий Уго Санчес". При тому якщо в Аль-Кадсії Хуліан грає центрфорварда, то в збірній Агірре відправив його на фланг, аби вичавити усе з витривалості та темпу Хуліана, який пробігає за матч 6 км лише у спринтах.Вчора після Еквадору "Ацтека" проводила його з поля стоячою овацією."Я не змушую нікого замовкнути. Якщо я мовчав, коли мене критикували, то вже й поготів не збираюся нічого казати зараз. Ми продовжимо працювати. Ще є над чим", - Кіньйонес не розмінюється на дрібниці, бо знає свою вагу у Мексиці.
Більший тут лише сам Агірре, який може нагримати на Рафу Маркеса, і той повертається на лавку, ніби школяр.І от на цих двох - баску та колумбійцю - Мексика планує проходити на ЧС далі. Поки виходить аж сенсаційно добре.
Вже вночі Франція буде фаворитом у матчі проти Швеції на чемпіонаті світу.Зараз вже важко уявити, що на ЧС-1994 саме скандинави феєрили завдяки парі Далін - Бролін, а от французів на турнірі взагалі не було.Точніше, були четверо.FFF відправила до США "для набуття досвіду" членів Національного технічного директорату Еме Жаке, Жерара Ульє та Раймона Доменека. Ну, і ще був журналіст Домінік Ле Глу.23 червня 1994-го у Бостоні Доменек і Ле Глу удвох мали коментувати для французького ТБ матч Корея - Болівія, але за 2 години до старту гри Раймон раптом зупинився перед головним входом на стадіон: "Кому квитки! Квитки за півціни!" Хтозна, де він їх роздобув. Суть така, що Франція придбала квитки на всю збірну ще до завершення відбору, який для Ле Бле підсумувала катастрофа з Болгарією (1:3). Ну, і Доменек вирішив - чого добру пропадати?)Він не знав, що у штаті Массачусетс перепродаж будь-яких квитків фізичними особами заборонений."Я не ховався, я відкрито стояв перед стадіоном, перш ніж прийшли поліцейські і потягнули мене до відділку", - розповідав потім "астролог".
Доменека обшукали, як злочинця; конфіскували 500 доларів - вирішили, що це його дохід від вже проданих незаконно квитків, і швирнули до камери. Лише після багатьох прохань йому дозволили зателефонувати - і він розповів усе FFF."Ми не просили жодного тренера національних команд стояти під стадіоном і перепродувати квитки", - відрізали в Парижі.
Ну, але з біди таки витягнули - сплатили за невдаху 150 баксів застави.Яка ганьба!Раймон за кілька днів бідкався: "Був справжній суд, як в голлівудських фільмах. З крихітним суддею, якого ледь було видно. Я стояв біля мікрофона, і мені дозволялося відповідати лише "так" на усі звинувачення. Інакше я б досі був там".
Ех, якби ж його можна було залишити у тій бостонській тюрмі - наскільки ж щасливішими були французькі фани у 2000-х...)
Дуже цікаво, як Лос-Анджелес зустріне Джессі Марша.Уродженець Вісконсина, випускник Прінстона, ветеран МЛС та асистент тренера збірної США у 2010-11 він відкрито став на бік Канади, відколи Америку очолив Дональд Трамп."Якби я міг сказати йому щось одне, то порадив би відмовитися від безглуздої риторики на адресу Канади. Мені як американцю соромно за його зарозумілість та неповагу до союзників. Канада має незалежну державу, де панує повага, а не ненависть та зневага, як зараз у США", - говорив тренер на тлі заяв Трампа про "51-й штат".
"Тепер мене питають, чи не боюся я помсти Трампа? Вже 50 людей питало, не менше. То в якому світі ми живемо через нього?"
В Канаді Марша й без того любили, бо після його приходу у 2024-му збірна рвонула вперед, що відчула на собі й Україна.До слова, про нападки Трампа на Зеленського Марш теж не забув."Мені це не сподобалося. Це брак поваги до президента України. Ми, канадці, не розуміємо повною мірою, через що проходять українці, але принаймні продемонструємо їм нашу підтримку".
У США коментарі Марша неодноразово критикували підконтрольні Республіканцям ЗМІ. Але, здається, Джессі не надто від того страждає."Коли ви зустрічаєте американця, він одразу вам розповідає, який же він крутий у своїй справі. Який він класний. Це трохи узагальнення, але тут, в Канаді, прийнято більше слухати інших. У нас, американців, завелике его. При тому в нашій збірній деяких гравців треба було вмовляти співати гімн, а у Канаді вони пишаються викликом до команди".
Клінт Демпсі, один із заядлих патріотів Янкі, на Fox News відреагував: "Я не слухатиму порад від хлопця, який перейшов на інший бік і тепер співає гімн іншої держави".
І от вже ввечері Канада прийме ПАР на землі США, де керує Трамп, але водночас і у Каліфорнії, де все ще в пошані Демпартія. Інтрига закручена до межі.
"Перед Шотландією уряд пообіцяв, що ми отримаємо трохи грошей для сімей, але не дав нічого. Ми не так вже й погано грали, але поступилися 0:2. Та брехня знеохотила всіх в команді.
Наш тренер Благоє Видинич був югославом і бачив, що шансів нема. Ми і не могли, і не хотіли. Він сказав: "Я подам у відставку, бо інакше Мобуту звинуватить мене, що це я здав матч Югославії". Ми були деморалізовані, не бажали навіть на поле виходити, але в такому разі вдома нас би чекала біда. Тож ми вийшли - і програли 0:9.
Після такого ми дуже хотіли виправитися. В першому таймі ми непогано трималися з Бразилією, програвали 0:1. Але потім зайшов начальник команди і сказав, що бразильці наші друзі, ми проводили у них збори, тож треба, щоб вони виграли 3:0. Жаїрзіньйо ще подарував мені свою футболку того вечора".
Авжеж, вигадує Аделард Маянга Маку. Кому охота визнавати, що він просто не відповідав рівню турніру?От його партнер по тій збірній Мвепу Ілунга чесніший. Це він тоді вибіг зі стінки й вибив м'яч до свистка, викликавши сміх у бразильців:"Це була відчайдушна спроба потягнути час. Влада країни погрожувала розправою, якщо ми програємо ще раз із крупною різницею в рахунку. Вони думали, що я не знав правил, але все я знав".
А чи була в підсумку розправа?"Я тоді сказав дружині: "Кінець, нас повезуть в тюрму". Але Мобуту прийняв нас у себе. Ми чекали три години. Коли він прийшов, то покликав капітана Альбера Кідуму й закричав: "І що сталося? Ти не можеш пояснити?! Я не бажаю бачити цих найманців!" І він бив нас палицею! Усіх, одного за одним! Лише через деякий час він повернувся у нормальний стан, і ми поїхали додому", - пригадує Маку.
Легко відбулися, еге ж.Маку - і поготів щасливчик; йому вдалося втекти з Заїру до Бельгії, де він отримав тренерську ліцензію і довго працював з дітьми.У той же час П'єр Ндає Муламба, найкращий бомбардир КАН-1974, помер в нетрях ПАР. Очевидці писали, що пенсіонером він просив милостиню на вулицях."Ніхто не отримав за виступи в тій збірній ні цента. Та й хто б наважився спитати: "Мобуту, де мої гроші?" Це б означало смерть", - киває Маку.
А що сам генерал?Його режим дав збій аж у 1997-му, коли Мобуту було глобально все одно. Під час повстання диктатор вже помирав від раку простати і прожив без влади лише 4 місяці. Його правління навіть для Африки стало еталоном клептократії, коли мільйони помирали з голоду, а в цей час вождь проживав життя у розкоші, гідної Людовіка XIV.2/2
Стати зіркою футболу в Еквадорі та Німеччині ніколи не було рівнозначною задачею.Автор переможного голу в ворота Бундестім Гонсало Плата виріс без батька у сім'ї з чотирма братами й сестрами. Їм не вистачило ні їжі, ні взуття, ні ліків.Вже в 5 років малий просто пішов з дому, але не куди-небудь, а до найближчого футбольного клубу, де тренер зглянувся на нещасну, обідрану дитину, і дав їй м'яча. Те, що було далі, змінило життя Плати, бо вже наступного дня тренер переконав матір не карати непослуха, а довіритися його дару.В Еквадорі 21% населення живе за межею бідності, і часто футбол - єдиний шанс вирватися.Надто - якщо ти зі штату Есмеральдас.Ось він, на мапі.Легенда гласить, що в 16-му столітті тут розбився корабель, що перевозив африканських рабів до Панами. На той момент берег Есмеральдаса був диким, і в лісах жили одні індіанці. Раби-втікачі знайшли з ними спільну мову, і поселилися поруч. З цього й почалася дивна спортивна аномалія.Уявіть собі, в Есмеральдасі проживає лише 3% населення Еквадору, проте цей штат є малою батьківщиною 10 із 26 гравців, які потрапили до заявки Еквадору на ЧС-2026.Переможець ЛЧ Вілліан Пачо, чемпіон Англії П'єро Інкап'є, фулбек Мілана Первіс Еступіньян, вінгер Сандерленда Нільсон Ангуло, рекордсмен збірної Еннер Валенсія - усі звідти.І так воно було завжди. На ЧС-2002 Есмеральдас представляли 8 гравців, на ЧС-2014 - 9, на ЧС-2022 - 10.Так само штат домінує і у внутрішньому чемпіонаті Еквадору з футболу, де його представляють аж 119 гравців. Для контексту, найбільший мегаполіс країни Гуаякіль дав лізі 92 виконавці.У самому Есмеральдасі нема жодного пристойного футбольного клубу, бо їхні містечка Сан-Матео-де-лас-Есмеральдас, Кінінде, Сан-Лоренцо, Елой Альфаро банально занадто злиденні й віддалені. Туди доїхати - цілий квест! Але щоразу, коли ми уявляємо еквадорського спортсмена - темношкірого, невтомного, м'язистого спринтера - ми малюємо в голові жителя Есмеральдаса.Із 18 млн населення Еквадору лише 7% - це темношкірі, тоді як на цій богом забутій околиці - їх понад 50% від 600 тисяч.Нащадки рабів, яким допомогла сама доля. І сьогодні вони, а не прапраправнуки іспанських колонізаторів, визначають футбольну історію країни, де опинилися, по суті, випадково.
Коли Норвегія перемогла Сенегал (3:2) та вийшла до плейоф ЧС-2026, тренер Вікінгів Столе Сольбаккен пішов не до гравців.Насамперед він знайшов на трибуні дружину Аннікен, яку поцілував так, ніби їм не по 58, а по 18 років."Така він людина. Він відчайдушно працює над розвитком команд, але водночас пам'ятає, що в житті є важливіші речі за футбол", - каже Нільс Йоган Семб, який тренував самого Столе в збірній у 1998-2001.
Той Сольбаккен був якісним хавом, грав навіть в АПЛ.А тоді настало 13 березня 2001-го.Норвежець впав під час тренування в Копенгагені, і лікар Франк Одгор, що випадково був на стадіоні, ще 8 хвилин проводив серцево-легеневу реанімацію, перш ніж приїхала швидка, і дефібрилятор відновив пульс."Коли ми приїхали в лікарню, зі мною говорили дуже серйозно. Хірург лише холодно сказав, типу, моліться, що він прокинеться, не втративши пам'яті", - розповідала Аннікен.
Їм пощастило - Столе встав майже без наслідків. Єдине - тепер у нього під шкірою був кардіостимулятор. В ті часи грати з ним не дозволяли, та він і не рвався, а одразу оголосив, що йде в тренери."Я чекав цього. Столе був дуже розумним, тактично грамотним півзахисником. Я був переконаний, що він стане класним менеджером", - говорить зараз Рой Ходжсон, що тренував тоді Копенгаген.
У підсумку топтренером Сольбаккен не став. Його спроби в Кельні та Вулвз провалилися. Натомість у Копенгагені, де тиск слабший, він - легенда. Його каденції у 2006-11 та 2013-20 принесли Левам 8 чемпіонств.Схоже, Семб правий. Повернувшись з того світу, Столе вже не віддавав футболу всього себе. Він відноситься до гри... як до гри, а в топлігах так не можна."Зберігайте спокій, посміхайтеся, підтримуйте один одного. Незалежно від того, що станеться і який буде результат, насолоджуйтесь, бо ви більше ніколи не переживете цю мить. Вона буде лише раз", - так звучала його установка на гру з Італією.
І так співпало, що зірковому поколінню норвежців, якому предостатньо тиску в клубах, саме цей тренер підійшов ідеально.Сольбаккен не вчить їх грати, не трясеться над 1:0, а спонукає показати усе, що вони можуть.А можуть Голанд, Едегор та інші чимало."Я знімаю перед ним капелюха", - каже репортер Кнут Еспен Свегорден. "Ми його критикували за невихід на ЧС-2022, за невихід на Євро. Але цей чоловік вистояв. Нічого не боїться. Він зустрів смерть - і вижив. Що йому ми..."
TGLIST.COM.UA
