Ну, а це історія про характер та віру в себе.

Через 526 днів Деян Кулушевскі знову вийшов на поле у матчі Тоттенгема з Ковентрі.

Роберто Де Дзербі дав йому 10 хвилин, бо "вболівальники цього хотіли", а "Деян цього заслуговував".

Поруч, біля роздягальні, на шведа чекав його син у футболці з №526 та написом "Мій герой", який батько намагався виправдати майже 2 роки.

"Моє повернення здавалося майже неможливим. Якихось пару місяців тому я сказав найближчим людям, що, можливо, це не спрацює. Але навіть коли всі навколо втратили надію, я не здавався. Бог дав мені силу продовжувати", - каже Деян.

Жахливо все вийшло.

11 травня 2025-го Кулушевскі отримав у коліно від Марка Гехі, пограв ще хвилину, а тоді попросив заміну.

Здавалося, нічого серйозного. Тренер Ейндж Постекоглу назвав це просто "забоєм". Однак вже на ранок коліно напухло, як повітряна куля, а рентген показав проблему з хрящем у колінній чашечці, яка розкололася надвоє. Потрібна була операція.

"Лікарі казали, що я повернуся за кілька місяців. Потім очікування продовжилося до Різдва. Далі - до весни. У березні оголосили, що потрібна нова операція для очищення чашечки".

У той час шведи ще сподівалися, що Деян допоможе їм на ЧС-2026. Вдома у нього дуже хороша преса. Ще в юності, у Броммі, Кулушевскі називали "Азаром із розумом солдата". Вся країна знала його історію - батька, що працює в аеропорту Стокгольма за кермом навантажувача, ранній переїзд до Аталанти, проблеми з візою.

Збірна потребувала його енергії, але лікар Йонас Вернер попередив: "Травми колінної чашечки дуже важко лікувати, оскільки хрящ не має кровоносних судин чи нервів і не загоюється, як очікувалося".

Ну, і все так і пішло - за поганим сценарієм.

Лише по ТБ Кулушевскі бачив, як його Тоттенгем ледь не вилетів з АПЛ; як міняв 4 тренерів, 3 капітанів, 2 президентів, а на його позиції встигли зіграти аж 7 різних виконавців!

"Що тут скажеш... Я все ще той самий хлопець, але, думаю, розумніший. Два роки я не міг дихати, але весь цей час зі мною була моя сім'я, моя команда", - каже швед після камбеку.

Ну, а Роберто Де Дзербі неабияк на нього розраховує: "Він і Меддісон - гравці іншого рівня. У них є талант, досвід, характер. І коли вони з'являються, я бачу, як у роздягальні миттєво атмосфера змінюється".