Фортунатовщина

я вважаю, що примітивніше за людину в цьому світі немає нічого 😐чим ближче до сутності, тим ми далі від неї: знаєте, в чому причина? в сцикливості зізнатися, що кожен з нас – не унікальний, що ми всі однакові, ніхто не кращий за когось та не гірший від когось в зворотньому напрямкунідерландський митець Ієронім Босх написав свій «Сад земних насолод» десь у 1515-1517 роках. на ньому він відобразив тріптих – так його й називають, де є три грані цього примітивного колообігу життя людини – до, зараз, після. або – рай, життя, аджиття – це опціон: обирай свій наступний крок. яким він буде, залежить від того, хто ти, наскільки в тобі багато чи мало чогось. будь-чого – думок, принципів, знань. все це має значення, бо твій вибір приведе тебе в твою кінцеву точку і питання в тому, де вона будесередина триптіху – це ілюстрація танцю життя та смерті. навколо жінок стрибають мустанги з чоловіками. якимсь мужикам вже дісталися інші мужики, а десь під ковпаками несуться тройнічкі. коротше, все як завжди. не життя, а кайф. гедонізм усюди. і на мою думку гедонізм – не найкраща ціль для існування. не варто плутати його з щастям, бо гедонізм абсолютний, його значення саме в цьому. як власне, і щастя. проте щастя – це стан, а гедонізм – своєрідне вчення, і за ним слідує інфантильність та втрата орієнтирів. особливо, для незміцнілої психікихоча і це має місце. все має своє місце! як ти, я, вона та він. місце та роль. як зіграти цю партію? обирай самотужки. нікому до цього немає справи. єдина річ, що потрібно памʼятати, це те, що життя – процес. можна змінювати себе та свою стратегію впродовж цієї дистанції. стайєр вміє економити сили, бо бігти довго, а спрінтер схожий на live fast, die young. і це теж вибірзліва – умовний рай. справа – не менш умовний ад. погано це чи добре? а от ніяк. це все ніяк, а краще – як є. вміння складати себе по запчастинах, що можна назвати балансом, є найліпшим вмінням людини. тобі доступні усі знання світу – вір чи не вір в це, бери чи не бери. ми замкнені тут з усім цим вибором 😄моя думка, знову моя, це не постулат. але якщо подобається – лайкани поста 🖤

Новина один — Термінатору вже 40 років. Ппц 🤦‍♂️Новина два — тут Джеймс Кемерон, той, хто створив Термінатора, дещо вам каже на відео. Дивіться, потім читайте. Буду дуже лаконічнимЯ дуже от пророкую проблеми через ШІ вже дуже скоро. Конфлікт між людиною та ШІ. Думайте глобальніше, а не в розрізі «ой, який класний інструмент». Всі новиночки проходять a-b-c тестування, будь-де, завжди. Суть в тому, аби подивитись, як натовп реагує, що він каже, як поводиться. Далі йде інтегрування. Далі зріз. Далі збільшення впливу. Далі зріз. Глибше і глибше. Нікого ніхто не питає і не будеЩоб не думали, що я тут прийшов шороху навести, просто не виключайте голову і читайте далі 😈Людська психіка елементарна, насправді. 5 стадій неминучого: заперечення — один, гнів — два, торг — три, депресія — чотири, прийняття — п'ять. По колу, всюди, в усьомуМи точно це побачимо своїми очима і все дуже скоро. Це буде плавна пенетрація, декому це навіть сподобається на початках. Але що буде далі 😁Більше за усе мені подобається ось така фуйня: створено новий інструмент, який самі люди накачують інфою, ексклюзивною, про себе, свої унікальні знання, починають заробляти на ньому, пришвидшуючи його вплив. Це і торг. А коли цей інструмент знає все, що знаєш ти, скажи, яка цінність тоді від тебе, кісунчик?