Сьогодні особливий день.День, коли хочеться подякувати найсильнішому, найріднішому. Тому, хто, можливо, не завжди говорив “люблю”, але завжди мовчки стояв поруч.День Батька — це не просто свято.Це спогади. Обійми. Сльози. Гордість. І дуже часто — тиха ніжність, яку не завжди встигли висловити словами…Батько - це не завжди кров. Не завжди запис в документах. І не завжди той хто дав призвіще. У когось сьогодні- тато поруч, у когось - на небі . А у когось і не було ніколи. Але був дядько, вітчим, дід, брат- чоловік який став став справжнім татом по серцю . Хтось сьогодні привітає тата — обійме, подзвонить, поїде в гості.Хтось… мовчки запалить свічку й скаже “дякую” в небо — зі сльозою, що не проситься назовні, але живе десь під серцем…Хтось — кладе квіти на могилу…Хтось не встиг сказати “дякую”.Хтось досі не пробачив.А хтось — досі чекає, хоч тата давно немає.🔹 Для всіх вас, хто має тата — бережіть.🔹 Для тих, у кого його вже немає — пам’ятаймо… Бо любов не вмирає.🔹 І для тих татусів, що зараз далеко — на війні, чи просто в розлуці — низький вам уклін за вашу силу і жертву.🤍 Зі сльозами й вдячністю.З любов’ю і пам’яттю.Зі святом, ТАТУСІ!З повагою і теплом,Підслухано | Володарка