Прокинувся від того, що не відчував лівої ноги. Відкрив очі. Темно. Холодно.Нога вилізла з під покривала та замерзла. Тиша. Гнітуча та проникаюча до самої душі. Ні звуків води в каналізаційному стояку, ні подиху молодої сусідки зверху, ані звуку авто з двору ... Подивився на телефон, що всю ніч біля кроваті стояв на зарядці. 5% батарея. Світло так і не ввімкнули. Заставив себе злізти з теплого кубла, але покривало не скинув. Опалення стало за ніч. Почистив зуби, запас води завжди є.Поставив турку на газову плиту. Подивився з під лоба на кавоварку модну, що стоїть без діла вже 4 місяць майже. "Технолоджія, казали вони" - згадав відомий мем з соціальних мереж.Відкрив холодильник. Пустий, бо тухне все. Згадав, що на балконі є яйця. Зробив яєчню.Тим часом спробував дозвонитися на роботу - директор сказав, сьгодні по домам, нема сенсу йти.Виглянув за вікно - сніг мете, краса. Хоч щось радує. Вирішено. Сьогодні день єднання з природою.Знайшов у напів темряві старий термос, засипав духмяних трав та залив окропом. По дорозі до зупинки зайшов в магазин та купив шматочок сиру, хліба та ковбаси - буде чудовий перекус до чаю.До зупинки ледь доліз скрізь кучугури снігу, бо як завжди, зима прийшла неочікувано. Жодного трактора, жодного двірника. Заліз до маршрутки, що йшла в напрямку Дендропарку. І ось, нарешті, я на природі вдалині від цивілізації. Краса, тиша, сніг іде не перестає. Налив запашного чаю, зробив бутерброд та спостерігаю природу, без інтернету, без зв'язку. І якось стало добре та тепло на душі, відступили щоденні проблеми, та захотілось залишитись тут на завжди ...Тому, шановні читачі, пропоную забрати своїх дітей, собак, чоловіків, дружин, коханців/коханок, взяти із собою якийсь мінімальний перекус та вирушити у найближчий хоча б парк, а краще паркові зони подалі від доріг та цивілізації. Проведіть день на природі із рідними, бо цього іноді нам не вистачає за роботами, навчаннями, інтернетами та іншими щоденними проблемами...Скидайте свої фото з природи!