Кирило Фесик

Сьогодні продовжили об’їзд об’єктів, де реалізуються важливі проєкти в нашому районі.Це літо - напевно, рекордне за кількістю покращень у сфері освіти за весь час існування Оболонського району.І я впевнений, що це обов’язково відчують наші діти, молодь та їхні батьки!Відвідали Навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад Ластівка», де завершується капітальне будівництво вже другого в нашому районі сховища, побудованого з нуля.Темпи та якість робіт проходять на дуже достойному рівні - простір буде не лише комфортним і безпечним, а й функціональним для потреб самого закладу. Це сховище зможуть використовувати як діти, так і мешканці прилеглих будинків.Також завітали до Ліцею №216, де наш добрий друг Дмитро Лазебний буквально цілодобово координує роботи. Він постійно долучається до процесу — порадами, новими ідеями, практичними рішеннями щодо розвитку освітнього простору.У закладі реалізується одразу кілька напрямків:– завершуємо ремонт фасаду;– утеплюємо цоколь;– ремонтуємо приміщення та місця загального користування;– проводимо капітальний ремонт стадіону.З приходом нового керівника у тісній співпраці з активним батьківським колективом заклад набуває стрімкого розвитку. Радію, що маю честь бути частиною цього зіркового проєкту.Ліцей №216 уже сьогодні є прикладом швидкого, осмисленого та системного розвитку - не лише на Оболоні, а й у масштабах усього Києва.Переконаний, що з початком нового навчального року діти будуть приємно вражені всіма позитивними змінами.Окремо хочу зазначити: минулого тижня ми також відвідали садок №49, де отримали цілком обґрунтовані скарги від батьків щодо стану укриття та фасаду. Ремонт укриття в межах поточного ремонту буде здійснено вже найближчим часом.Термомодернізацію фасаду заплануємо на наступний рік вже під час найближчого бюджетного циклу.Працюємо далі!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Зазвичай допомога, яку ми передаємо нашим Захисникам, має більш військовий характер – це те, що безпосередньо використовується у протидії та знищенні ворога. Але цього разу від ІІ штурмового батальйону Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ надійшов запит на побутові засоби, які дозволяють підрозділу ефективно функціонувати у щоденних умовах.Сьогодні разом із Владиславом Спірідовичем, представником Благодійного фонду «Міжнародний Рух Єдності», а також начальником Відділу благоустрою Сергієм Ліпашовим, ми знову долучилися до допомоги нашим друзям.Передали комп’ютер, холодильники, індукційні плити, будівельні інструменти – від бензопил до лопат, кувалд та шуруповертів.Вже зараз готуємо велику партію дронової допомоги для кількох підрозділів, серед яких і 3ОШБ. Закликаю підтримувати цих воїнів – це Захисники, які пройшли шлях від оборони Оболоні до найгарячіших напрямків фронту.Також найближчим часом ми реалізуємо разом з ІІ штурмовим батальйоном Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ особливий проєкт – створення стели та меморіального комплексу в нашому районі, присвяченого їхньому героїчному шляху.Допомога нашим військовим та розвиток культури вшанування їх подвигів та патріотичного виховання на їх прикладі, один з найпріоритетніших напрямків нашої роботи сьогодні!Щиро дякую всім, хто завжди долучається разом з нами до добрих справ та вдячність Захисникам, завдяки яким Україна має шанс на мирне та світле майбутнє!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

В Оболонському районі продовжується розвиток культури пам’яті про Героїв, які віддали своє життя за Україну.Нещодавно ми відкрили меморіальну дошку ще одному нашому Захиснику – оболонцю Спасуну Нікіті Валерійовичу, позивний «Скай».Нікіта народився 4 січня 1998 року в Києві, мешкав на Оболоні, навчався у середній школі №219. 27 грудня 2024 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку, у другому батальйоні, був оператором ударних безпілотних авіаційних комплексів.Загинув 2 травня 2025 року поблизу населеного пункту Нова Січ Сумської області, героїчно виконуючи бойове завдання.Його побратими пам’ятають Нікіту як людину з великим серцем – життєрадісного, відданого друга, сміливого та професійного воїна. Він був найкращим сином і турботливим братом.Під час відкриття меморіальної дошки ми поспілкувалися з його братом та сусідами. У кожному слові – біль втрати й водночас гордість за Нікіту. Його пам’ятають, про нього говорять, йому вдячні. Його дуже не вистачає – як близьким, так і всім, хто його знав.Говорили й про важливе: про те, наскільки нашому суспільству сьогодні потрібна свідома культура вшанування Захисників – як тих, хто нині на фронті, так і тих, хто віддав найцінніше – своє життя за Україну.Його життя обірвалося рано, але його подвиг – назавжди з нами.Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Сьогодні на озері Йорданському продовжили відзначення Дня Державності України.Організацію заходу забезпечив Відділ культури Оболонської РДА. Дякую команді за професійну роботу, чітку координацію та щиру атмосферу свята!До проведення долучилась ініціаторка цього відзначення, громадська активістка та співзасновниця ГО «Почайна» Анабела Моріна, яка вже не вперше підтримує наші традиційні заходи та ініціативи. Цього разу до нас приєднався також Український інститут національної памʼяті – з дуже крутою командою на чолі з їх керівником – майором запасу Олександром Алфьоровим. У 2022 році Олександр був офіцером ССО «Азов-Київ», а згодом офіцером 3 окремої штурмової бригади, начальником групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу, а сьогодні займається справою збереження історичної памʼяті – і робить це щиро та професійно.На заході був присутній наш добрий друг – Ігор Рєва, заступник начальника КМВА Тимура Ткаченка. Він поділився важливими словами про суть цього дня – бо Державність для нас не лише історія, а жива боротьба і сила, яку ми демонструємо щоденно.Програму заходу наповнили виступи талановитих вихованців:- Дитячої художньої школи №3;- Дитячої школи мистецтв №5 імені Льва Венедиктова;- Дитячої музичної школи №36;- Дитячої музичної школи №37;- Дитячої музичної школи №39;- Дитячої музичної школи №40.Окрема подяка нашим друзям з Бахмута, які знову були з нами – виступили з душевними номерами.Велика подяка нашим постійним партнерам Артезіанській воді Avalon, та Ресторану Парк Ленд з шеф-кухаром Мікаелем Арояном.Символічно, що серед гостей була велика кількість військових, зокрема й тих, хто нині проходить лікування після важких поранень у київських шпиталях. Їхня присутність – найкраще нагадування про ціну, яку платить Україна за свою державність.Цей день – про величність нашої історії. Про силу, яка жила в нас століттями, і про людей, завдяки яким ця держава живе сьогодні.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Сьогодні Оболонський район провів в останню путь Героя — Семенчука Віталія Анатолійовича, бійця легендарного 244 батальйону 112 бригади ТрО.Це саме той батальйон, який із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Оболоні, а згодом — на найгарячіші рубежі Сходу. Уже понад рік 244-й без ротації боронить напрямок Часового Яру.Віталій, позивний «Філін», народився 23 квітня 1979 року. Із перших днів війни добровольцем став на захист свого дому, родини та країни.Захищав столицю від наступу ворога. Брав участь у боях у Харківській та Луганській областях. Отримав поранення на Сєвєродонецькому напрямку й змушений був залишити фронт. Але навіть тоді не полишив служіння — підтримував своїх побратимів, чим міг.14 липня 2025 року його серце зупинилося.Важко завжди дивитись на біль рідних.Сьогодні, здається, вся Оболонь відчула біль матері, яка втратила сина.Велика втрата для батьків, рідних і бойових побратимів, для яких він назавжди залишиться Героєм.Вічна слава Герою! Пам’ять про його подвиг для Оболоні та всієї України житиме вічно.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Сьогодні майже весь день працювали над питанням унормування проїздів біля багатоквартирних будинків, зокрема – спільно з Асоціацією ОСББ та ЖБК Оболонського району.Провели виїзні наради за адресами: вул. Миколи Гулака, 4 та вул. Кондратюка, 5, під час яких було проведено тренування заїздів та виїздів пожежного транспорту.Для кожної локації напрацьовано конкретний алгоритм дій, який буде реалізовано найближчим часом. Це дозволить суттєво покращити безпекові характеристики доступу спецтранспорту.У нараді взяли участь Оболонське управління поліції, Оболонське районне управління ДСНС, а також Центр організації дорожнього руху. Щиро дякую всім, хто долучився до цієї важливої роботи. Окрема подяка – Олександру Запорожцю, голові Асоціації ОСББ та ЖБК Оболонського району, справжньому лідеру активної спільноти, яка рухає наше місто вперед.Також сьогодні відбулася міська нарада під головуванням заступника начальника КМВА Ігоря Реви за участю представників ОСББ та ЖБК з усіх районів столиці. Обговорювали актуальні виклики, зокрема ті, що постали через війну.Безпекові питання завжди перебувають в нашому фокусі уваги та начальника КМВА Тимура Ткаченка, тому працюємо спільно над створенням безпечного простору для мешканців!Дякую кожному з вас за роботу в інтересах нашого міста. Ви рухаєте місто до позитивних змін для всієї громади Києва!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Як і обіцяв, сьогодні провів пресконференцію щодо маніпуляцій навколо «непідписаних» мною розпоряджень. Заявам, які останнім часом з’являються на окремих ресурсах КМДА та в медіа, бракує головного - фактів і розуміння процесів.Так і хочу спитати: «А ці непідписані розпорядження з нами зараз в одній кімнаті?»Мене намагаються звинуватити у блокуванні роботи міста. Оперують цифрою, нібито 60 «важливих» розпоряджень залишилися без мого підпису. Це - маніпуляція. І я поясню чому.Станом на сьогодні я підписав 745 розпоряджень. Це — не формальності, а реальні рішення - відновлення об’єктів після обстрілів, забезпечення роботи освітніх і медичних закладів, визначення критичності підприємств, розподіл ресурсів для життєзабезпечення міста в умовах війни.Кожен документ проходить ретельний аналіз. Що ж насправді з «непідписаними» розпорядженнями? Пояснюю:Більшість з них повернуті на доопрацювання. Часто через нечітке обґрунтування, невідповідність законодавству або банальну халатність. У деяких департаментах проєкти просто залишаються в кабінетах, бо хтось у відпустці, а хтось не спромігся аргументувати, чому в розпал війни треба виділити десятки мільйонів на озеленення.Є проєкти протерміновані. Наприклад, документи, які подаються на підпис у 2025 році, хоча дія їх мала завершитися ще у 2024-му. Регламент чітко забороняє таке. Це знають усі, хто готує документи. Навіть юруправління КМДА дає офіційні зауваження, і все одно акти намагаються проштовхнути на підпис.Деякі документи містять ознаки підробки. Я підписую лише те, що є юридично чистим і легітимним. Фальсифікації — це кримінальна відповідальність. Відповідні випадки вже передано до СБУ.Публічне управління має бути прозорим, підзвітним і професійним. Місто під обстрілами не має часу на хаос, паперову тяганину чи бюрократичні “схеми”.Я відкритий до діалогу і співпраці. Але публічні звинувачення без розуміння процесів - це не контроль, це деструктив. Якщо хтось хоче змін - прошу до столу з аргументами, а не з заголовками.Як і очікувалося, мер Віталій Кличко проігнорував моє запрошення.

Сьогодні Оболонь зустрічала Героя На Щиті та віддала шану – Ващенку Станіславу Олександровичу. Він проходив службу у складі 72 окремої механізованої бригади і загинув поблизу населеного пункту Троїцьке Покровського району Донецької області.Це один із легендарних підрозділів, який свого часу відіграв вирішальну роль у обороні Києва. Саме завдяки таким підрозділам, столиця вистояла у найскладніші дні.Місце, де він загинув, це напрямок, який щодня стримує ворога та захищає критично важливу ділянку фронту. Завдяки цьому Україна має змогу прокидатися під мирним небом. Це головний напрямок удару ворога!Сьогодні мав змогу поспілкуватися з близькими Героя. Надзвичайно щирі, світлі люди. Важко уявити той біль, крізь який їм доводиться проходити.На прощання вийшло багато оболонців за що я щиро вдячний кожному! Це справді надзвичайно важливо!Ми завжди пам’ятатимемо Станіслава, та кожного Героя який віддав найцінніше боронячи нашу державу . Його подвиг – частина нашої спільної історії. Честь і слава Герою.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

У пʼятницю ми підписали важливий меморандум про співпрацю з Міністерством молоді та спорту України.Це – ще один крок до системного розвитку спортивної освіти на Оболоні. Вже зараз на базі Школи №233 створено перші два спортивні класи з посиленою підготовкою з футболу.На підписання меморандуму завітав заступник Міністра молоді та спорту України - Нікітенко Олексій Володимирович, який щиро вболіває за розвиток цього проєкту!Мета нашої співпраці – поступове розширення кількості таких класів у школах району. Оболонь має сильні та багаторічні спортивні традиції, зокрема у футболі, і ми прагнемо дати ще більше можливостей для розвитку юних спортсменів.Окрема подяка нашим друзям з ДЮСШ «Зміна», які показують круті результати з підготовки юних футболістів.Окремо хочу підкреслити, що Школі №233 приділимо обов’язково увагу. Тримаємо контакт із батьками та плануємо проєкти, які нададуть дітям змогу розвиватись.Обов’язково будемо продовжувати формувати якісний спортивний простір для молоді району.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook

Сьогодні на Оболоні відкрито дві меморіальні дошки на честь наших Захисників, які віддали своє життя за Незалежність України. Обидва Герої народились і виросли в Києві, навчались у школі №256, жили на Оболоні, і з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно стали на захист своєї держави.Литвиненко Микола Анатолійович, позивний «Блек», народився 6 грудня 1978 року. Після школи здобув фах електромонтера, згодом вищу освіту за спеціальністю «Електротехніка». Працював на підприємстві ПрАТ «Оболонь», обіймав посаду старшого майстра в електроцеху. Микола мав досвід участі в АТО у складі 37-го мотопіхотного батальйону. З 24 лютого 2022 року служив у 129 окремому батальйоні територіальної оборони. Загинув 23 червня 2023 року поблизу Іванівського Бахмутського району під час ворожого артобстрілу. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Вдома на нього чекали дружина, син і донька, батьки.Ціва Олексій Олександрович, позивний «Лис», народився і все життя прожив у Києві. З 1990 по 2001 рік навчався у школі №256, потім проходив строкову службу у військовій частині 3030. У 2003 році вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, де здобув юридичну освіту. Також закінчив Інститут підготовки кадрів промисловості. Працював у сфері безпеки. З перших днів великої війни став до лав 129 окремого батальйону тероборони. Загинув 31 липня 2023 року поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Для своїх родин обидва були люблячими синами, чоловіками, батьками, друзями. Для побратимів — надійними, сміливими, вірними. Вони залишили по собі слід у серцях багатьох людей. Пам’ять про них тепер закарбована не лише в документах та нагородах, а й на стінах будинку, де вони росли і жили.На відкритті зібралась велика кількість людей — родичі, побратими, мешканці. Я, як завжди, мав змогу поспілкуватись і з родинами загиблих, і з бійцями 129 батальйону, в якому панує справжнє братерство та підтримка.Був радий бачити на церемонії свого колишнього колегу - Сергія Садового, який раніше очолював Голосіївський район, а нині є радником начальника КМВА Тимура Ткаченко. Він знав особисто одного з Героїв і також сказав кілька теплих, щирих слів, які торкнулися кожного з присутніх.Дякуємо родинам, які виростили таких сильних, чесних і справжніх людей. Вічна слава Героям!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook