Сьогодні ми відкрили меморіальну дошку Герою — Артему Романовських. Це була особлива подія. Тепла, щира, з глибоким сенсом. На заході зібралися побратими, рідні, сусіди — всі, хто знав Артема або просто хотів прийти й віддати шану людині, яка захищала нашу країну.Поспілкувався з дружиною Артема, Ольгою Романовських — надзвичайно світла і сильна жінка. Особливо вразила його донечка. Маленька, усміхнена — вона стала справжнім символом того, заради чого Герої йдуть захищати нашу Батьківщину. Це була його мрія — дочка, яку він так і не встиг побачити. Вона народилась уже після його загибелі. Артем ще за життя встиг дати їй ім’я.Сказані сьогодні слова Тетяни Шмідт зі 129 батальйону були дуже влучні. Вона зазначила, що 129-й батальйон — це велика родина. Родина не лише побратимів, які поруч, а й родина загиблих Героїв, їхніх сімей. Це відчувається в кожному такому заході. У взаємній підтримці, у спогадах, у сльозах і в обіймах.Кожна така подія — не просто протокольне відкриття дошки. Це момент, коли стирається межа між особистим болем і спільною пам’яттю.Його шлях — це історія рішучості, людяності, вибору. Артем не мав військового досвіду, але в перші дні повномасштабного вторгнення став добровольцем. Він захищав Київ, був навідником кулеметного відділення. Загинув 5 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».Пам’ятаємо. Вшановуємо гідно!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook