Сьогодні виповнюється рівно п’ять років з моменту мого призначення на посаду голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.Так історично склалося, що цей період став для нашого району непростим, а подекуди — трагічним.Я вдячний Президентові України за довіру, яку отримав п’ять років тому.З самого початку я відчував велику відповідальність. І цей відчуття не полишає мене й досі.Та головне, про що я хочу сьогодні сказати, — це про людей, яких мені подарувала робота на Оболоні.Саме тут я зустрів багатьох друзів, однодумців і союзників. Деякі з них спочатку були моїми переконаними критиками — до нашого особистого знайомства та спільної роботи.Я ініціював чимало кадрових змін у районі й переконаний, що більшість із них були вдалими.А якщо ні — буду щиро радий почитати ваші думки.Я безмежно вдячний великій команді Оболоні за спільну роботу!Це команда РДА, волонтери, наші захисники, освітяни, комунальники, правоохоронці, рятувальники, представники міських служб, представники малого та великого бізнесу — всі, хто щодня працює на благо району.Я давно переконаний: керівник без команди — ніщо.Чи працювали ми ідеально? Звісно, ні.Але ми завжди робили й робимо все, що можемо, з тим, що маємо і там, де ми є!За ці п’ять років у нас з’явилися десятки проєктів і кейсів, якими ми щиро пишаємося. Багато з них не мають аналогів не лише на рівні районів та міста, а й на рівні країни.Звісно, крім друзів, я знайшов і тих, хто з ревнощами спостерігає за нашою діяльністю. Іноді — навіть з вищих кабінетів.Але я сприймаю це як своєрідне підтвердження: ми на правильному шляху.А ще — я знайшов справжніх друзів. Людей, якими щиро захоплююся щодня.Я вдячний кожному мешканцю Оболоні, хто витрачає свій час, енергію та сили на розвиток району!Я завжди відкритий до зворотного зв’язку. Кожне тепле слово — це мотивація. Кожне критичне зауваження — привід задуматися й покращити роботу.Більше того — я спокійно сприймаю навіть обурення з приводу речей, які не входять до повноважень РДА: паркувальні колапси, хаотична забудова, перебої з водопостачанням.Я розумію: іноді мешканці просто не знають, куди звертатися. А я маю і хочу бути тим, хто почує, передасть і допоможе.Я мрію, що після настання миру в Україні, коли відновиться природний кадровий рух у місті, моя професійна доля принесе мені нові виклики.А Оболонь отримає нового керівника — людину, якій я із задоволенням потисну руку й побажаю зробити ще більше й краще.Я завжди підтримуватиму кожного, хто любить Оболонь і працює для неї.Оболонь назавжди залишиться в моєму серці!Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook