Роль Федерації профспілок у становленні незалежності України Майже за рік до проголошення незалежності України, 5 жовтня 1990 року, на XV з’їзді профспілок УРСР, враховуючи загострення політичної, національної та соціально-економічної кризи, шахтарський рух за гідні умови праці, виступи студенської молоді, масові акції і демонстрації в регіонах України, підтримуючи Декларацію про державний суверенітет УРСР, було визнано вичерпаними повноваження Української республіканської ради профспілок.Цього ж дня делегати з’їзду прийняли Звернення до Верховної Ради, де висловили категоричний протест з приводу союзних законодавчих актів, які були прийняті в останні роки і носять відвертий антипрофспілковий характер та позбавили працівників права захисту трудових прав, права на страйк, укладення колективних договорів. З'їзд профспілок вважає за необхідне прийняття парламентом суверенної України рішення про припинення дії на території республіки союзних законів.6 жовтня 1990 року відбувся Установчий з’їзд професійних спілок республіки, на якому 25 республіканських галузевих профспілок та 24 обласні міжспілкові профоб’єднання підписали Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ). У декларації було зазначено:«Федерація незалежних професійних спілок України є самостійною у своїх діях у межах чинного законодавства і незалежною від будь-яких державних, господарських органів, політичних і громадських об’єднань республіки та країни, відкрита для профспілкових формувань трудящих, які визнають її цілі і завдання».Першочерговим кроком новоствореної Федерації став вихід зі складу загальносоюзного профоб’єднання ВЦРПС, що було здійснено до кінця 1990 року. Відтоді ФНПУ, а далі ФПУ почала діяти як незалежний національний профспілковий центр.Такі рішучі дії українських профспілок дали поштовх профспілкам інших республік для виходу з підпорядкування Москви.