Згадаймо! В цей день, 12 квітня 1920 року в бою з московськими окупантами загинув головний отаман Холодноярської республіки Василь Чучупак. На той час, у лютому 1920-го, Полк гайдамаків співдіяв з Армією УНР, частини якої рушили з Холодного Яру на південь. Василь Чучупак активно готував загальне повстання проти більшовиків.Розуміючи неможливість відкритого придушення холодноярського руху, органи ЧК організували спецоперацію з ліквідації керівництва повстанців. Кресельцьке лісництво, де перебували козаки разом з отаманом, було оточене.Під час бою Василь скочив на коня й наказав побратимам розсіюватися. Проте його кобила, налякана іржанням чекістських коней, розвернулася й понесла назад — до ворога. Отаман боронився до останнього, але, опинившись в оточенні й усвідомивши безвихідь, вигукнув: «Готуй нових борців, Холодний Яре!» — й пустив кулю собі в скроню.Тіло отамана московські окупанти кинули на подвір’я батьків, у самій білизні, з цинічними словами: «Получайте свого бандита».Василь Чучупак свідомо обрав смерть, аби не потрапити до рук катів і не видати побратимів. Він до кінця залишився вірним обов’язку перед своїми людьми та Україною.Довгий час обставини його загибелі зберігалися в таємниці. Я був багато разів у Холодному Яру, ходив стежками холодноярських козаків та їхнього отамана - Василя Чучупаки, був на місці його загибелі, але на його могилу вперше потрапив лише у минулому році, завдяки Роману Ковалю та товариству Історичного клубу "Холодний Яр" (фото #2). Люди поховали отамана на краю кладовища і ретельно ховали могилу аби її не знайшли і не сплюндрували московські окупанти. Віднайти та впорядкувати її вдалося не так давно - вже після відновлення незалежності України. Про чин похорону головного отамана, до речі, добре розповів Юрій Горліс-Горський у своєму романі "Холодний Яр". Рекомендую дуже, завжди і всім: великим і малим.Неподалік від могили отамана - впорядковані могили козаків, яких також вбили та закатували більшовики - фото #3. Зліва направо: президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, голос Майдану, заслужений діяч мистецтв України Володимир Гонський, народна артистка України Світлана Мирвода.Вічна слава головному отаману Холодного Яру Василю Чучупаку та його козакам!Пам'ятаємо!
5 квітня 1847 р. було заарештовано Тараса Шевченка. Він повернувся до Києва з м.Седнева на весілля Миколи Костомарова, де мав бути боярином. Арешти членів Кирило-Мефодіївського братства почалися ще в березні після доносу Олексія Петрова. У своєму доносі він написав, що діяльність братства, передусім поезії Шевченка, "протизаконна". Петров звинуватив також Пантелеймона Куліша, Василя Білозерського, Миколу Костомарова, Опанаса Марковича, Миколу Гулака та інших.До Кирило-Мефодіївського братства - таємної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова, Тарас Шевченко пристав у квітні 1846 р.Арештували Шевченка на дніпровській переправі, одразу після прибуття до Києва. "Зустрічали", попереджені. Відібрали збірку "Три літа" й відправили під конвоєм до Петербурга, де ув'язнили в казематі Третього відділу імператорської канцелярії.За спогадами сучасників, на допитах поет відмовився зрікатися своїх поглядів і не виказав нікого з братчиків. Його звинуватили в написанні віршів "малоросійською мовою". Перебуваючи близько двох місяців за ґратами, Шевченко написав вірші, які потім об'єднав у цикл "В казематі", до якого, зокрема належать вірші "Садок вишневий коло хати" і "Мені однаково". Шевченка відправили рядовим в Оренбурзький окремий корпус із забороною писати і малювати.Друзі Шевченка клопотали про його звільнення, але лише через два роки після смерті Миколи I, у 1857 р., клопотання мали успіх, і поета звільнили із заслання."Автопортрет" Тараса Шевченка, 1847 р.
Протягом 10 років над найвищою точкою у Згурівці ми піднімаємо величезний національний стяг: до Дня Незалежності та до Дня Соборності.Але сьогодні цей піднятий прапор приурочений:- до 10-ї річниці з дня першої втрати для Згурівшини у цій війні - 31 січня 2015 під Дебальцево загинув Руслан Тимченко з Усівки, боєць 128 ОГШБр. Народився у Згурівці 17 лютого 1984 р. У серпні 2014-го добровольцем пішов захищати Україну. Під час бою БМП хлопців натрапила на міну, у результаті чого загинув Руслан та його побратим.- до 60-ї річниці від дня народження Бориса Гуменюка (30 січня 1965 р.) - великого українського націоналіста, поета, захисника України з 2014, заступника командира батальйону ОУН, бійця УВО-ЗСУ ім. Євгена Коновальця. У грудні 2022 р. Борис зник безвісти у бою під Кліщіївкою. Тривалий період проживав у Войтово, що на Згурівщині. Ми були знайомі з ним з 2014-го. І це є цінна для мене дружба.В особах цих двох козаків сьогоднішній прапор присвячується всім Героям, які загинули захищаючи Україну від московського окупанта та Героям, яких чекають вдома. Аби вони знали, що тут є і буде Україна. Завдяки їм, попри все і понад усе!Пам'ятаємо загиблих, чекаємо зниклих й полонених та допомагаємо живим!Слава українським Героям!З.І. За пошиття прапора дуже дякую Надії Смик і звісно ж за допомогу у його піднятті - Сергію Слюсару та Сергію Гончаренко!
Стає членом Всеукраїнської Православної Церковної Ради та членом Музично-хорової комісії при ВПЦР.22 травня 1919 року під час першої Божественної Літургії, яку служили повністю сучасною українською мовою у Микільському військовому соборі у Києві, яку очолив протоієрей Василь Липківський, хором керував саме Микола Леонтович, який і створив ноти літургійних пісноспіві українською мовою. У 1919-1920 роках працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Бориса Грінченка.Восени 1920 року у Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом Кирила Стеценка та Павла Тичини, як другого диригента. Під час концертів капела виконувала твори Леонтовича.В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин Великдень».Автор обробок для хору класичних творів, понад 150 українських народних пісень, зокрема "Пряля", "Козака несуть", "Ой з-за гори кам'яної", "Щедрик", українських революційних пісень, хорових пісень, зокрема "Легенда", "Моя пісня", "Літні тони", "Льодолом", опери "На русальчин Великдень"; духовних творів; методичних статей.Підступно вбитий чекістським катом Гріщенком пострілом з пістолету 23 січня 1921 року у селі Марківка на Вінниччині, куди приїхав гостювати до свого батька й сестри. похований у цьому ж селі.
Згадаймо! 16 січня 1959 року на Мангеттені у Нью-Йорку народився американський мільйонер українського походження Марко Паславський - один із найвідоміших Героїв сучасної російсько-української війни, який віддав життя за Україну і похований на Аскольдовій могилі у Києві поряд з Героями Крут.Ми знаємо його як американця українського походження, який був волонтером на Майдані, а згодом, у 2014 році, добровольцем пішов воювати на Схід України, і загинув, захищиючи землю своїх предків.Однак біографія Маркіяна Паславського є значно багатшою та цікавішою. Він зробив блискучу кар'єру військовика - закінчив Військову академію Вест-Пойнт (1981), капітан Армії США. Залишивши армію, працював інвестиційним банкіром у США. А наприкінці 1990-х років фактично оселився в Україні, звідки його родина поспіхом виїхала в 1944 році, тікаючи від радянської окупації. Тут він допомагав продавати металопродукцію Маріупольського заводу за кордон, працював у банківській сфері, зрештою заснував на Київщині агрофірму "Росава-К" - одне з найприбутковіших підприємств у районі.Американський мільйонер з українською душею щиро вболівав за країну, яка стала йому рідною. Тож як сотні інших патріотів він долучився до Помаранчевої революції та Революції Гідності. А з початком російсько-української війни у 2014 році, не задумуючись, Марко пішов на фронт. Добровольцем. Він був стрільцем 2-го батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас". Як згадував один з бойових побратимів Франка, після кожного бою він збирав так званий брифінг. Казав, що у них в Америці так прийнято. Бійці завжди уважно прислухалися до порад Марка. Він не просто розбирав бій до найдрібніших подробиць - він його аналізував. Чому в такій-то ситуації боєць загинув? Чому не вдалося з першого разу звільнити такий-то населений пункт? Все знав, аж до того, скільки треба брати з собою в бій ріжків автомата, щоб і вистачило, й було не важко пересуватися.Його військова освіта та навички, здобуті під час служби в Армії США, стали в нагоді і могли б ще довго допомагати українцям у боротьбі за свою свободу. Проте у бою за Іловайськ 19 серпня 2014 р. Марко загинув.Посмертно він нагороджений відзнакою "Народний Герой України". Власне, Марко Паславський "Франко" був за життя народним героєм України і залишиться ним назавжди у нашій пам'яті.Світла пам'ять та вічна слава Марку Паславському!Пам'ятаємо!
Згадаймо! В цей день, 13 січня 1990 року народився Панасюк Юрій Леонідович - згурівчанин, Людина з великої літери, вчитель, спортсмен, наставник, захисник України від початку повномасштабного вторгнення, мій добрий сусід та друг дитинства.Юрій Панасюк закінчив Згурівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після здобуття середньої освіти вступив до Укніверситету ім. Григорія Сковороди у м. Переяслав. Понад 10 років передавав дітям любов до спорту - працював учителем фізкультури в Згурівській ЗОШ та в школі І-ІІІ ступенів #308 Деснянського району м. Києва. Працював тренером в одному зі столичних спортклубів. Мав повагу від колег та вихованців. Був кандидатом у майстри спорту з гирьового спорту. Зробив вагомий внесок у розвиток спорту на Згурівщині, виховання здорової, загартованої та патріотичної молоді.Юра був відкритою та щирою людиною, не боявся і не лінувався пробувати себе у різних сферах, любив рідних людей та Україну, був спраглий до нових знань та справедливості. Запам'ятався великим праце та життєлюбом. Маю лише приємні спогади про Юру, нашу дружбу.У 30-й ОМБр імені князя Костянтина Острозького був цінним розвідником. Гарно себе зарекомендував, мав авторитет серед побратимів та командирів. 17 травня 2023 року захищаючи Україну був убитий російськими окупаційно-терористичними військами поблизу с.Сакко і Ванцетті Бахмутського району на Донеччині. Спочиває у рідній Згурівці.Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). У грудні 2024 р. на честь Юрія Панасюка було переймервано вулицю у Згурівці, де він виріс та де живуть його батьки.Світла пам'ять, вічна слава та шана Юрію Панасюку! Нехай з Богом спочиває.Пам'ятаємо!
Вже за кілька днів - обшуки у домівках інших підозрюваних осіб. Зокрема у поета Григорія Чубая, інженера Атени Волицької (Пашко), працівниці музею етнографії Людмили Шереметьєвої (дружини відомого історика Ярослава Дашкевича) , викладача університету Любові Попадюк, згодом - у мистецтвознавця Богдана Гориня, Ярослава Кендзьора.Їх неодноразово викликали на допити як свідків під час проведення слідства проти затриманих. Розпочались масові звільнення з роботи, відрахування з вишів.Львівський обласний суд звинуватив затриманих дисидентів у "виготовленні, розповсюдженні, зберіганні літератури наклепницького характеру, участі у вертепах, ворожому ставленні до радянської соціалістичної системи, ініціативі створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої".Більшість отримала вирок позбавлення волі терміном на п'ять-сім років у таборах суворого режиму та три роки заслання. Максимальний термін одержав Іван Гель - 10 років суворого режиму та 5 - заслання, бо для "Івана Тиктора українського самвидаву" цей вирок був уже другим.Головною метою січневих репресій 1972 року була нейтралізація інтелектуальної еліти дисиденства, брутальна розправа з найактивнішими лідерами й залякування решти.Якщо в січні заарештували двадцять найпомітніших діячів руху, то загалом впродовж 1972 р. було засуджено 89 дисидентів (з них 55 із заходу України). Потім відома дослідниця дисидентського руху Людмила Алексєєва напише: "Арешти виглядали як частина широко задуманого плану з викорінення самосвідомості українців".Січневий погром 1972 р. й переслідування учасників вертепів перервали традицію публічної коляди на тривалий час і призупинили масове видання самвидаву. .Однак, уже в другій половині 70-х років рух опору відновився з новою силою, і основним інструментом боротьби із системою став відкритий захист прав людини членами Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.
19 жовтня у згурівському кінотеатрі "Телепузія" відбулася зустріч-гутірка з дитячою письменницею Ларисою Ніцой. Чудовий захід для батьків та дітей. І як на мене - такий потрібний нині. Дякую всім, хто прийшов, щиро сподіваюся, що вам сподобалося 😍А щоб це все відбулося - ціла команда доклала багато своїх зусиль. Насамперед дякую "Телепузії" та Діані Яновській за гостину та допомогу в організації, Лариса Ніцой за те, що зголосилася на зустріч й поділилася зі згурівчанами своєю творчістю. Дякую сестричці Дарині Чубук, яка взяла більшість найважчих організаційних моментів на себе. Дякую Ксюша Мисан за чудові тістечка, які декорували дітки. Дякую дитячому розважальному центру "Elfiki" за неймовірний аквагрим. Дякую Марині Горошко, моїй племінниці Кароліні Чубук та її подругам Реві Вікторії, Рискаль Еріці та Коровник Руслані, які допомагали у проведенні майстер-класу з розпису екоторбинок. Також дякую Бараннику Максиму і Поліннику Назару, які напередодні залюбки допомогли підготувати торбинки для майстер-класу. Оце в нас вийшла команда! 💪Дякую, товариство!Батькам,рідним та небайдужим, які хотіли й хочуть подякувати за чудовий вечір, торбинки та прекрасні емоції дітей - прошу це зробити донатом на дуже важливий збір 100 FPV-дронів для 47 ОМБр Магура в пам'ять про нашу землячку, згурівчанку Олену Загурську. Банка: https://send.monobank.ua/jar/5Ev8zMpVCBНомер банки: 5375 4112 2274 0941 Приват конверт: https://www.privat24.ua/send/d4i2qПроводимо цікаво й корисно час - допомагаємо нашим Героям, наближаємо разом Перемогу. Наперед дякую, це важливо ❤️🇺🇦До нових зустрічей 🤗
Крутезний захід для батьків і дітей у Згурівці! Наперед дякую за репости 🤗19 жовтня (субота) о 15:00 у згурівському кінотеатрі "Телепузія" відбудеться зустріч-гутірка із відомою дитячою письменницею Ларисою Ніцой. Вхід вільний за попереднім записом (посилання – нижче, коментарях та на QR-коді). Вік учасників: 7-107 років.У програмі:- презентація книжок Лариси Ніцой для всіх учасників;- для дорослих: тренінг «Як прищепити дітям любов до читання»:- для дітей: майстер-клас з розпису еко-торбинок для книг, майстер-клас з декорування; кондитерських виробів, патріотичний аквагрим- учасники гутірки зможуть придбати книжки письменниці за цінами видавництва та звісно ж, із підписом авторки.А після заходу, о 17:30 «Телепузія» покаже один із найкращих українських мультфільмів – «Мавка» (2023 р.). Вхід для зареєстрованих учасників гутірки – безкоштовний.Захід буде цікавим для батьків, майбутніх батьків, вчителів, вихователів дошкільнят, дідусів, бабусь, загалом для всіх, хто має відношення до дітей і хто хоче прищепити дітям любов до читання і до читання українського 😉Лариса Ніцой нагороджена найвищою державною нагородою в галузі дитячої літератури – премією Кабінету міністрів ім. Л.Українки. Книги авторки входять до шкільної програми, а також в Книгу рекордів України з наймасовішого читання.Скажу від себе: Лариса Ніцой реально крута дитяча письменниця. Сучасна, цікава, неймовірно талановита. Саме українська письменниця, бо її твори вчать бути Людино, любити рідних, Україну та своє – українське. Її книги - завжди чудові подарунки для дітей. Користуючись нагодою завжди їх купую та підписую для рідних та знайомих дітлахів. Я запросив Ларису Ніцой у Згурівку, бо хочу, аби і земляки могли доторкнутися до її творчості, почерпнули цікаву і корисну інформацію. Бо прищеплювати любов до читання у дітей було завжди актуально. А тим паче нині – в еру гаджетів та комп’ютеризації. Захід справді унікальний для Згурівщини, тому не пропустіть. Але не забудьте зареєструватись за посиланням знизу та в коментарях, або по QR-коду в афіші!https://forms.gle/3WD4pt6QaMXYuviKAЗвісно ж можете переказати про подію друзям, сусідам, знайомим, освітянам та репостнути 🤗
Це був приємний і цікавий вечір, у доброму товаристві та теплій атмосфері. Лише від вхідних квитків і донатів на місці було зібрано 8000 грн. на FPV-дрони для 47 ОМБр Магура. Вони вже на банці основного збору, який відкрив Денис Сьомін. Хтось не зміг прийти і скидав прямо на банку. А ось і вона: https://send.monobank.ua/jar/5Ev8zMpVCBЯ дякую всім, хто прийшов аби наживо доторкнутися до глибокої української культури, до теми кобзарства, його славної і сумної історії. Щиро радів бачити кожного 🤗♥️ Дякую всім, хто прийшов аби підтримати важливий збір - за нашу Олену Загурську! Дякую Юрко Слюсар за те, що зголосився, приїхав і порадував згурівчан своєю творчістю, гарно заспівав козацьких, стрілецьких, повстанських і навіть ліричних пісень. Вірю в те, що гостей заходу це надихне пізнавати нашу культуру та історію глибше, готуватися до нових зустрічей у Згурівці із геніальними кобзарями, бандуристами та лірниками 😉Дякую кінотеатру Телепузія , родині Яновських й зокрема Diana Goldbee за допомогу в організації, безкоштовно наданий майданчик для таких теплих та важливих культурних заходів у Згурівці! Друзі, будьте здорові та тримаймося купи!Побачимось ще! 🤗
TGLIST.COM.UA
2024-07-14