Пасхальне перемир’я оголошене Росією виглядає красиво лише на папері.Кремль заявив про тимчасове припинення вогню на Великдень, але одночасно залишив стандартне застереження про «право відповідати на провокації».А це стара і добре знайома схема: спершу гучна миролюбна заява для зовнішньої аудиторії, потім будь-який обстріл пояснюється «відповіддю».Україна зайняла єдину правильну позицію:буде тиша з їхнього боку — буде тиша з нашого.Не буде — відповідь буде дзеркальною.Тут важливо розуміти головне.Справжнє перемир’я не оголошують через телевізор.Його погоджують через механізми контролю, координацію, гарантії та чіткі процедури.Усього цього зараз немає.Тому поки що це більше схоже не на крок до миру, а на політичну виставу для міжнародної аудиторії.Мета очевидна: показати себе «стороною, що прагне миру», переклавши відповідальність за подальші бойові дії на Україну.Вірити треба не словам.Вірити треба тиші на фронті.Якщо вона буде - це стане фактом.Якщо ні - значить, перед нами чергова інформаційна операція під святкову обгортку.