Нам із вами потрібно з’ясувати одну важливу річ. Під час війни немає особливого значення, яке прізвище має наш президент - Зеленський, Порошенко чи, умовно, Петренко. Так уже склалося: ми його обрали. Прийде час - переоберемо. У нас демократія.Але зараз, коли ви розповсюджуєте меми про президента своєї країни, ви власноруч і безкоштовно допомагаєте ворожій пропаганді, на яку вони витрачають мільярди доларів. Дискредитація лідера воюючої держави - це ключовий аспект інформаційної війни.Згадайте, як ми реагуємо на критику путлера росіянами. Її, до речі, майже немає в публічному просторі. Бо критика руйнує образ «всесильного диктатора», перетворює його на діда, який втрачає підтримку. Саме тому в Росії за критику влади - тюрма і блокування.Вони добре знають, що хаос у головах цивільних - це поразка армії на фронті. Тому, до речі, і відключили Telegram, не зважаючи на величезну шкоду навіть для власної армії.Критика має бути. Але конструктивна і своєчасна.Хочете розібратися з нашими політиками? Питань до них багато. І вони нікуди не зникнуть. Але зробимо це після закінчення війни.А зараз або допомагайте обороні, або хоча б не ставайте хвірткою, через яку росіяни заходять у наші голови.Перед тим як щось переслати друзям, задумайтесь: я зараз просто сміюся чи стаю інструментом у чужих руках? Бо Москва прагне, щоб ми бачили у своєму президентові не головнокомандувача і не лідера, а персонажа мемів. А в персонажа мемів не хочеться вірити. Його не хочеться слухати.Тому тримаємо стрій і пам’ятаємо: єдність - це наша головна зброя.До речі, сто років тому, у 1918–1919 роках, українці мали армію і мали лідерів - Грушевського, Скоропадського, Петлюру. Але замість того, щоб згуртуватися проти більшовиків, суспільство обрало нескінченні чвари між собою. Наслідок ми знаємо. Прийшли більшовики й знищили все.Подумайте над цим.Слава Україні.