Canal єППО / ВГ Технарі - @eppo_official - №2699
Єдина радість — у війні.Війна — останнє, що дає Росії відчуття величі.Країна, яка справді хоче майбутнього, святкує науку, відкриття, освіту, мрії.А Росія святкує війну. Не як трагедію. А як гордість. Як сенс. Як найбільше досягнення.І це не сталося за один день.Ще на початку 2000-х 9 травня було переважно днем памʼяті.З парадами, але без істерії.Але після анексії Криму, після 2014-го, усе змінилося.Війна стала не частиною історії, а основою ідеології.Дітей не питають про мрію. Їм кажуть, кого треба ненавидіти.Книги, кіно, освіта, мова — все заточене на одне: героїзм минулого замість сенсів сьогодення.Коли суспільство не знає, у чому його цінність — воно хапається за минуле.А коли держава не може дати розвиток — вона дає ворога.І тоді війна стає універсальною відповіддю на все:Хто ми?Чому все погано?Що робити далі?Свято 9 травня — це єдине, в якому інтереси Кремля і «глибокого народу» збігаються.Для перших — це інструмент легітимації.Для других — спосіб відчути себе частиною «великого». Хоч і на кістках.Росія не святкує свободу — бо вона небезпечна для диктатури.Не святкує освіту — бо вона ставить запитання.Не святкує майбутнє — бо його немає.Вона святкує лише війну.Бо війна не вимагає вчитися.Не вимагає будувати.Не вимагає мріяти.Й немає нічого страшнішого за суспільство, яке перестає шукати істину — бо “і так усе ясно”.То це вже не пам’ять — це культ. А культам не потрібна істина.Поки війна залишається головним святом — ця країна не зможе бути нічим іншим, крім джерела нових війн.І саме тому світ не має права знову дивитися осторонь.Бо вони п’ють за “можем повторить”,а ми тримаємось, щоб не допустити цього знову.Бо якщо культ минулого не зупинити — він пожере й наше майбутнє.Навіть якщо ми не хочемо в це вірити.Підтримати | Сайт | єППО | Флюгер |Підписатися
5230
25-07-04 07:03