19 травня 2026 на підписом голови НР Енергоатом Р.Велші надійшов лист в КМУ, Мінекономіки, Міненерго та ДІЯРУ, в якому пропонується скасувати вимогу для голови правління НАЕК Енергоатом мати ліцензію на право здійснення організаційно розпорядчих функцій від ДІЯРУ зі здачею іспитів з ЯРБ. Таку ліцензію в листі називають "радянської спадщиною ". Все це подається як "реформа" з посиланнями на досвід енергетичних компаній Канади.Далі я цитую текст Georgiy Balakan (посилання в першому коментарі). "Насправді, Регулятор України створювався Миколою Штейнбергом уже в незалежній державі, бо в СРСР не існувало незалежного регулятора - його роль виконували парторги ЦК;Кваліфікаційні вимоги, ліцензування керівників, іспити з НЯРБ - це постчорнобильські реформи, а не радянські пережитки;Олена Миколайчук, голова ДІЯРУ вибудовувала систему стримувань саме для того, щоб не допустити повернення деркачівні - російської агентури з депутатськими значками в техногенну і стратегічну для виживання галузь.Тобто все, що сьогодні називають «радянщиною», - це якраз антирадянські реформи, створені для захисту галузі від політичного впливу. Але члени НР ЕА цього не знають, тому що їх світ - це декорація, а не досвід.Нефаховий CEO стає «ідеальним інструментом» для НР, він не здатен опиратися технічно, надто залежний від політичних/корпоративних очікувань, його горизонт планування - короткий, KPI - політичні, а не технічні. Не ліцензований – не відчуває необхідності звітувати перед ліцензованими та буде оточувати себе подібними та зручними. Це не просто ризик - це системна загроза.Зменшення технічної компетентності керівника →збільшення контролю наглядової ради (НР) Енергоатом →зміна пріоритетів з технологічних на політичні/комерційні. НР декларує «відхід від радянської моделі», але фактично руйнує інституційну пам’ять, створену вже в незалежній Україні.Міжнародні стандарти після Фукусіми свідчать про зворотне: нефаховий керівник- це загроза і невизначеність.Після Фукусіми IAEA, NEA/OECD, WANO сформулювали однозначні висновки:1. Лідерство і культура безпеки - ключові фактори. IAEA: Implementation and Effectiveness of Actions Taken at Nuclear Power Plants following the Fukushima Daiichi Accident - компетентність керівництва є критичною;2.Роль керівництва - техніко-безпекова, а не адміністративна. IAEA: Lessons Learned from the Fukushima Daiichi Accident - керівник має розуміти проектні межі, BDBA, інженерні рішення;3.Фукусіма - провал нефахового керівництва. NEA: Five Years after the Fukushima Daiichi Accident - затримки, нерозуміння сценаріїв, відсутність технічної компетентності призвели до ескалації аварії;4. WANO після Фукусіми - не призначати на чолі оператора людей без глибокого розуміння ядерної технології;5. IAEA/NEA про компетентність керівництва: керівництво має розуміти технічні аспекти безпеки, оцінювати ризики, забезпечувати пріоритет безпеки над політичними цілями.Це не «радянщина», це міжнародний стандарт, сформований кров’ю Фукусіми та Чорнобиля. Фантазії про радянщину - це ліцензія на хаос, та зручна відмазка, щоб зняти кваліфікаційні вимоги, яка дозволяє призначати нефахових керівників, дозволяє маніпулювати галуззю та перетворити ядерну енергетику на політичний або зручний комерційний інструмент.WANO після Фукусіми прямо забороняє призначати нефахових керівників на посади, що впливають на безпеку. CEO без компетенції підриває Safety Case, бо не здатен оцінити ризики та приймати рішення в умовах BDBA.Під час війни некомпетентність в питаннях ядерної безпеки - це не просто помилка, це загроза національній безпеці. У країні, де ворог б’є по енергетиці, керівник без компетенції - це розкіш, яку ми ніяк не можемо собі дозволити."Ліцензування керівників, як постчорнобильська реформа і важкий політичний досвід України, що і передбачає захист компетенцій від політичного впливу. Ліцензія керівника ядерної компанії України на управління - це бар’єр, який відділяє культуру безпеки від політичного свавілля."Допустити цього не можна в жодному разі! Ольга КОШАРНА.