☢️ Безпека починається з довіри, а не з доносів: що не так із «аберантною поведінкою» на ХАЕС?Після мого попереднього посту про нові методи контролю на Хмельницька АЕС з впровадженням терміну «аберантна поведінка», я вирішив глибше розібратися: а як це працює у світі? Що таке «аберантна поведінка»?Ідея Behavioral Observation (спостереження за поведінкою) не нова. МАГАТЕ (IAEA) справді рекомендує звертати увагу на внутрішні загрози (insider threats). Але є величезна різниця між міжнародним стандартом і тим, що ми бачимо зараз у внутрішніх документах ХАЕС. Як це працює в цивілізованому світі?Програми Human Reliability Program (HRP) створені, щоб допомогти працівнику. Якщо колега бачить, що людина в глибокому стресі чи депресії, система має запропонувати допомогу, психолога або реабілітацію. Що ми маємо натомість?Замість підтримки — тотальний контроль. Коли в «індикатори небезпеки» записують:❌ Політичні погляди та релігійність.❌ Фінансовий стан та борги.❌ Сімейні конфлікти та стан здоров'я. Це вже не про безпеку. Це про створення атмосфери підозри та «полювання на відьом». Згідно з принципами МАГАТЕ та WANO, справжня Культура безпеки (Safety Culture) — це середовище, де працівник не боїться говорити про помилки. А в атмосфері, де за тобою стежать за чек-листом із 9 груп індикаторів, персонал почне просто приховувати будь-які проблеми. Мій висновок:Будь-які механізми контролю мають бути прозорими, етичними та законними. Якщо система базується на страху, вона стає крихкою. А в ядерній енергетиці ціна такої «крихкості» занадто висока. Безпека — це коли ти довіряєш тому, хто стоїть поруч із тобою на щиті управління.Олег ПОЛІЩУК