🇪🇸 | ...Мбаппе – один із тих, хто пресингує з найменшою інтенсивністю в Лізі чемпіонів. Його кількість активних пресинг-дій (7,68), відсоток пресинг-дій і загальна кількість – мінімальні. Видно повну байдужість до пресингу (і ні, від нього не повинні вимагати бути в цьому найкращим, але цифри вражають).Порівняння з Дембеле (нинішнім володарем «Золотого м’яча» й чемпіоном Європи з «ПСЖ») у поточній Лізі чемпіонів – прірва. Дембеле має 23,9 пресинг-дій проти 7,68 у Мбаппе в середньому на 90 хвилин. Успішних пресинг-дій у Дембеле 4,01 – проти 1,52 у Мбаппе. В оборонних рейтингах Ліги чемпіонів зусилля Мбаппе залишаються мізерними – це означає, що мати його на полі = погодитися, що один гравець не братиме участі в інтенсивному пресингу.Мбаппе – 55-й із 57 форвардів за пресингом. Всього 4,65 активних пресинг-дій за 90 хвилин. Цікаво, що за відсотком успішних пресингів він третій серед форвардів. Тобто пресингує мало, але коли пресингує – то добре. Також: 45-й із 57 за загальною кількістю пресинг-дій і 35-й за відсотком успішних. Інтенсивність пресингу можна значно покращити.Після всього сказаного я приходжу до такого висновку: це форвард, який змушує тренера повністю АДАПТУВАТИСЯ під його стиль. Якщо десять гравців стають йому на службу – формула може працювати. Якщо ж він грає з партнерами, які часто ставлять індивідуальне вище колективного і не грають саме на нього (як у «Мадриді»), то результат – два роки без серйозних трофеїв.Він не «гравець-система», на відміну від Мессі, Неймара, Кейна, Бензема, Роналду тощо. Ці хлопці, крім неймовірної індивідуальної якості, могли створювати структури й піднімати рівень усієї команди незалежно від тактики. У Мбаппе я цього не бачу. Він – форвард фінальної третини, з хорошою технікою, але з помітними недоліками в розумінні гри та покращенні епізодів, коли м’яч у нього.Практично неможливо уявити «референтного» Мбаппе. Він не «дев’ятка» і ніколи нею не стане. Якщо грає центрального форварда – то тільки тому, що ліворуч Вінісіус. Обидва повинні грати завжди (майже за наказом), і тут виникає проблема заповнення просторів. Якщо один прилипає до флангу (Віні), то другий повинен фіксувати, розтягувати захист без м’яча й завантажувати штрафний майданчик. Мбаппе таким не є (уникає єдиноборств з ЦЗ й майже завжди відмовляється від повітряних дуелей). Тому в «Реала» виникає проблема заповнення просторів. Роналду зміг зробити еволюцію (від вибухового вінгера до летального форварда), бо був монстром у повітрі й міг блищати навіть без ідеального колективу.Він має зрозуміти, що навіть будучи зіркою, це не звільняє від роботи без м’яча. Сучасний футбол уже не дозволяє пресингувати лише десятьом. Проблема в тому, що важко знайти тренера, який дасть йому «на горіхи» і змусить пресингувати на максимумі 90 хвилин. Хоча це не його роль, у великих матчах це може бути вирішальним. А в «ПСЖ» (який вийшов у три півфінали поспіль і може знову виграти Лігу чемпіонів) чи в «Баварії» є форварди, які не торгуються за жодне зусилля й навіть завершують деякі епізоди в своєму штрафному, щоб відібрати м’яч. Адаптація й зміна гри теж ведуть до успіху....Додам від себе:1. Команди, де на Мбаппе грають абсолютно всі та за нього працюють, функціонують, але на коротких турнірах;2. Кіліан не є лівим (чи правим) вінгером вже багато років, з моменту того самого продовження контракту в Парижі;3. Із сезону 2018/19 (8 років) Кіліан Мбаппе ЗАВЖДИ був найкращим бомбардиром своєї команди. До сезону 2021/22 (продовження контракту) він також був 1-2 асистентом. Відтоді його внесок у колективну гру постійно знижувався.3/3@elfutbolico