💔 Вона загинула. Її телефон більше не відповість. На екрані телефонів рідних не висвітиться її імʼя. Далі - порожнеча і біль Вікторія Боброва, Ім’я, яке ще вчора було в роботі, у повідомленнях, у планах, у розмовах про наступні проєкти. Людина з кіно, продюсерка, кастинг-директорка, продакшн-асистентка — та, яка тримала процеси і людей, яка збирала історії і давала їм життя. У її роботі були українські проєкти, документальні фільми, серіали. Робота, в якій завжди більше, ніж просто професія.Ми працювали разом на таких проектах як "Одна родина. Весілля», «Окуповані», «Друзі» та багато інших.Війна забрала її з цієї реальності і поставила в іншу. Вікторія Боброва пішла служити і стала офіцеркою відділення комунікацій у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Віка Боброва загинула під час війни. Обставини її загибелі наразі не розголошуються. Залишається тільки коротке повідомлення і тиша, яка приходить після нього.Мати написала, що більше немає її доні. У цих словах — порожнеча, яку неможливо заповнити. У цих словах — біль, який не вміщається ні в текст, ні в новину, ні в день.Я ніби не вірю.Перечитую повідомлення, дивилюся новини і повертаюсь у спільні моменти, де все ще живе. І тільки потім приходить розуміння, яке неможливо прийняти одразу.Вічна пам’ять! Такі величезні з нею переписки під час роботи, за рік служби пару разів , і так і не зустрілися у Крамарі. "Я поруч, я підскочу, казала Віка"....