🔠🔠🔠🔠🔠🤍🔠🔠🔠🔠🔠🔠ДОПОМОГА БЕЗПРИТУЛЬНИМ ТВАРИНАМ ВЗИМКУ❄️🐶🐈Вихователь:🔠Дітки, як ви гадаєте, чи всі котики й собачки мають теплі домівки?(Ні, не всі. Деякі тваринки живуть на вулиці і не мають дому.)🔠Уявіть, як холодно тваринкам, які живуть на вулиці взимку. Чи можемо ми їм допомогти?(Так, можемо допомогти.)🔠Коли настає зима, що змінюється на вулиці?(Падає сніг, стає холодно, буває мороз і сильний вітер.)🔠Як думаєте, де безпритульні тварини можуть знайти їжу чи місце, щоб зігрітися?(Біля будинків людей, у підвалах, біля смітників, у коробках або під укриттям.)🔠Як ми можемо допомогти тваринам?(Нагодувати, дати водичку, зробити будиночок, попросити дорослих звернутися до притулку.)🔠Можна залишити трохи їжі на вулиці або покласти в затишному місці ковдру чи коробку, щоб тваринкам було тепліше.🔠Уявіть, що ви - маленький собачка, який залишився один на вулиці. Що ви відчуватимете?(Холод, страх, самотність.)🔠Чого будете чекати від людей?(Допомоги, їжі, тепла, доброти.)🔠Чому важливо бути добрим до всіх живих істот?(Тому що тваринки відчувають біль і страх, їм потрібна наша турбота.)🔠Давайте разом подумаємо, як ми можемо допомогти тваринам вже сьогодні. Що ви можете попросити своїх батьків зробити?(Погодувати тваринку, віднести їжу, зробити будиночок, допомогти притулку.)🔠Допомагаючи тваринам, ми показуємо, які ми добрі й турботливі. І, можливо, вони теж колись допоможуть нам!🔠А ще давайте будемо не тільки допомагати, але й завжди поважати наших чотирилапих друзів.📄Важливо не лякати дітей. Ми не жаліємо «до сліз», а вчимо турботі. Все робимо з дорослими. Це обовʼязково варто проговорити. Менше моралі, більше дій. Одна маленька справа - і дітки вже відчують , як важливо і як приємно бути добрими.Полісько Наталія🙎♀️🙎♀️Якщо було корисно, залишайте❤️Плакатзнайдено в мережі Інтернет у вільному доступі💻 За що щиро дякую Автору🫶❤️Telegram канал "Виховання з любов'ю"❤️
ЧОМУ ВЧИТИ ВІРШІ - ВЕЛИКА КОРИСТЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ 🙎♂️🙍♀️📔Коли дитина вчить вірш, вона:🟡Тренує пам'ять - і не абияку, а довготривалу!🟢Розвиває мовлення - складні звукосполучення стають простішими🔴Вчиться ритму - фундамент для музики, танців, навіть математики!🟡Збагачує словник - дізнається про слова, які рідко чує в побуті💡А ЩЕ ВІРШІ: 1. Роблять розумнішими.У мозку активізуються ділянки, відповідальні за логіку, емоції та креативність одночасно. Діти, які вчать вірші, легше запам'ятовують іншу інформацію - від таблиці множення до правил ігор.2. Розвивають емоційний інтелект.Через вірші діти вчаться розпізнавати та називати емоції – радість, смуток, здивування. Це основа здорових стосунків у майбутньому!3. Дарують впевненість.Перший виступ, чіткий вірш, оплески - це інвестиція у впевненість на все життя. Уміння виступати перед людьми залишається назавжди.💡ЯК ВЧИТИ БЕЗ СЛІЗ?Забудьте про "сідай і повторюй"! Працюють інші способи:🔠Граємо в театр - іграшки розповідають вірш одна одній.🔠Малюємо - кожен рядок стає малюнком.🔠Співаємо - будь-який вірш на знайому мелодію.🔠Рухаємось - показуємо руками й тілом те, про що йдеться.🔠 Один вірш на тиждень-два для 3-4 років. Два вірші для 5-6 років. Головне: побачили опір – зупиніться! Вірші мають приносити радість, а не сльози.Найкраще працює, коли ви самі читаєте з задоволенням. Дитина бачить ваші емоції - і розуміє: це важливо, це цінність нашої родини.Насправді ми передаємо не вірші. Ми передаємо любов до рідної мови, красу слова, культурний код. І це безцінно! 😴Полісько Наталія🙎♀️Якщо було корисно, залишайте❤️ Вірші знайдено в мережі Інтернет (pinterest) у вільному доступі 💻 За що щиро дякую Автору🫶❤️Telegram канал "Виховання з любов'ю"❤️
🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠«МОЯ ДИТИНА НІКОГО НЕ СЛУХАЄТЬСЯ!» – ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?🏃🧸"Неслухняна» дитина - не проблема. Це сигнал. Про що?🔴Про потребу у вашій увазі. Дитина протестує - значить, щось її не влаштовує. Можливо, їй бракує щирої присутності мами чи тата - не «на ходу», а в реальному контакті: очі в очі, без телефону.🔴Про межі. Діти відчувають себе спокійно, коли знають, що світ передбачуваний. Тобто - правила є, і вони незмінні. Не кричіть - просто спокійно повторюйте межу. 100 разів. А треба - то й 101.🔴Про вибір. Дитина - не робот. Не хоче зараз одягати шапку? Запропонуйте вибір: «Синю чи зелену?». Маленький вибір - велике відчуття контролю.🔴Про емоції. Якщо малюк кричить, капризує, б’ється - значить, не справляється з емоціями. У вашій силі - бути його емоційним провідником: «Ти злишся, бо не дали іграшку. Я розумію».😚Немає «поганих» дітей. Є втомлені, розгублені або незрозумілі. І найкраща дисципліна - це любов, стабільність і ваша присутність.🩷🍋Telegram канал "Виховання з любов'ю"🤱
🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🩵ЗАЙЧЕНЯ 🐰Ліс зимовий тихо спить, Але хто там шарудить?Зайченя пищить вухате: - Ні, не хочу ще я спати! Він стрибає: скік та скок, З подушок летить пушок!Каже Мама: — Горе з ним! Став цей Заєць заводним! Гей, сусіди, поможіть, Шибайголову вкладіть!Прискакала Білка жвава: — Вкласти спати? Легка справа!Заспівала про грибочки, Про дупло і про пеньочки... Спів чудовий: «Люлі-люлі...» В Зайця ж очі — наче кулі! Білка пісню затягнула, Позіхнула... і заснула. Та не спиться Зайченяті.Тоді Мишу кличе мати.Вийшла Мишка із нори: - Я навію йому сни!Заспівала про зернятка:- Невгамовне, спи, дитятко....Мишка довго так пищала, Поки теж не задрімала.Мама дивиться: в синочка,Досі не стулились очка.І співала, і качала... Та лише себе приспала.Сплять усі: заснула Білка, Мишка свище, як сопілка, Мама солодко сопить,Тільки Зайчик наш не спить.Він промовив: — Що за діло? Спати досі не хотілось.Але ні з ким розмовляти,Прийдеться і мені спати.Ліг між ними, вуха склав, І нарешті задрімав!..Й ти, мій любий, не барись,До подушки притулись.Спи, мій зайчик, засинай, Скоро прийде Миколай!Ольга Кравченко❤️Telegram канал "Виховання з любов'ю"❤️
РОЗПОВІДЬ ДОШКІЛЬНЯТАМ: ЧОМУ ВОСЕНИ ДЕНЬ СТАЄ КОРОТШИМ? 🥰🌙Дітки, ви помітили, що восени, коли ми виходимо на вечірню прогулянку, на дворі вже темніше, ніж улітку? Ми ще тільки починаємо чекати своїх мам і тат, а Сонечко - хоп! - і вже сховалося!А знаєте, чому так?Наша Земля - це велика кругла кулька, яка крутиться навколо Сонця. Але вона трохи нахилена, ніби схилила голову. І коли приходить осінь, наша частинка Землі повертається спинкою до Сонця, тому промінчики падають косо, а день стає коротшим.Сонечко ніде не зникає - воно просто йде світити в інші краї, де зараз тепло й літо. А до нас приходить осінь зі своїм прохолодним повітрям, туманом і золотими листочками.От і виходить: ми ще гуляємо на вулиці, а Сонечко вже каже:- Дітки, мені час спати, побачимось зранку! 🌞А небо темніє швидше, щоб зорі й місяць встигли виглянути й теж трохи побути з нами.Тому восени вечори темніють раніше, але це не сумно - просто природа готується до зими. ❄️Полісько Наталія🙎♀️(Копіювання тексту без позначення автора є плагіатом/крадіжкою)🙎♀️Якщо було цікаво та корисно, залишайте❤️Матеріал створила в поміч вихователям в роботі з дошкільнятами.❤️Telegram канал "Виховання з любов'ю"❤️
Ніколи не думала, що мені доведеться говорити про це… Ну, як кажуть, завжди шукай у людях добре - а погане вони покажуть самі.На жаль, багато вихователів, моїх колег, через війну змушені були залишити свій дім, свої групи, своїх діток… Переїхати в інші міста, влаштуватись у новий садочок, починати все з нуля - і це вже подвиг.А ще поруч - власні діти, які також звикають до нового місця, нових людей, нових стін… І так хочеться, щоб хоч на роботі було "тепло". Новий колектив, нові діти, нові правила, новий світ навколо. Здавалося б, найважче вже позаду - та ні, справжнє випробування почалось саме там..На жаль, на роботі деякі мої Колежаночки стикнулися з самим справжнім булінгом зі сторони колег. Погляд, що "чужа". Шепіт за спиною. Невиразне "а у нас не так". Виставляють нового вихователя в невигідному світлі перед батьками...І жінка, яка вчора рятувала свою сім'ю від обстрілів, сьогодні намагається врятувати себе - від самотності серед колег. І вже не хочеться на роботу, не тому, що умови важкі, - а тому, що колеги ...булять.Я не розумію, коли люди, які теж виховують дітей, можуть дозволити собі принижувати іншу жінку, іншу виховательку. Це не просто непрофесійно - це жорстоко. Бо вихователь, який пережив втрату, переїзд, - і так тримається з останніх сил.Я не знаю, що у тих людей у голові… Може, якась ворожнеча, може - образи, може - неприйняття, що хтось приїхав зі сходу.Але одне я знаю точно: вихователь, який не поважає свого колегу, не може навчити дітей поваги, доброти й людяності. Діти ж відчувають усе!Може, варто згадати, що ми всі колись були "новими"? Що кожна з нас теж колись плуталася у документах, не знала, де що лежить, боялася першого ранку в новій групі?Ми ж не на змаганнях, ми - одна команда. Дитячі очі дивляться на нас однаково - і на ту, що працює двадцять років, і на ту, що прийшла тиждень тому.Давайте не будемо топити одна одну. Бо вихователь, який сьогодні стоїть поруч із вами, завтра може стати тим, хто підтримає саме вас, коли буде важко.Хочу звернутись до тих, хто стикнувся з таким болем, з холодом у колективі, відкритим булінгом від колег…Дівчата, рідненькі! Не дозволяйте чужій черствості зламати ваше світло. Ви пройшли стільки, що будь-яка тьотя-мотя з плітками вам - не перепона, а просто шум.Зосередьтесь на дітках - вони ваша справжня підтримка. Їх очі, їх сміх і довіра - це найщиріша оцінка вашої роботи.І якщо хтось намагається вас знецінити - не опускайтесь до їхнього рівня.Дівчата, ви дуже сильні.Ви мудрі, професійні, справжні.І завжди пам’ятайте: ті, хто дозволяє собі принижувати, роблять це не від сили - а від страху.Вони просто відчувають, що ви - кращі. Що у вас є щось, чого їм бракує: світло, щирість, талант, професіоналізм.Мудрі колеги ніколи не принижують. Вони підтримують, цікавляться, питають, діляться, вчаться одне в одної. Вони кажуть не "у нас по-іншому", а "а як це у вас?"...Дівчатка, якщо вам потрібна підтримка, слово, порада чи просто хтось, хто вислухає - звертайтесь. Я завжди підтримаю, чим зможу.🫶Завжди з теплом і повагою,Полісько Наталія🙎♀️
👍#ДОБРІ_КАЗКИ_ДЛЯ_МАЛЯТ📚КАЗОЧКА "ПРО ХЛОПЧИКА ЖОВТНЯ" 😊У ліс прийшов гість - хлопчик Жовтень. У нього був золотий плащ, а в руках чарівні фарби. Він привітався з деревами й почав малювати: кленам подарував червоні шати, берізкам - золоті, дубам - мідні. Дерева зашелестіли від радості:- Дякуємо, Жовтню, тепер ми такі гарні, нарядні!🍂🍁🍁Далі Жовтень зустрів ведмедика.- Ведмедику, час готувати барліг. Збирай сухе листя, мох, роби м’яку постіль, щоб спати аж до весни.Ведмедик зрадів:😀- Ой, буде тепло й затишно, дякую!Поруч біг їжачок. Він носив у нірку сухе листячко й травичку.😀- І мені вже час вкладати ліжечко, - весело хрюкнув їжачок. - Узимку я теж буду спати.А білочка стрибала по гілках. Жовтень підморгнув їй: 😀- Білочко, не забудь заховати горішки й шишки, щоб узимку не бути голодною.- Ой, я вже ховаю! - засміялась білочка й заховала горішок під корінь дуба.Жовтень підняв голову до неба й кликнув пташок: 🍁- Лелеки, журавлі, гуси! Дивіться, ось ваша дорога в теплі краї. Летіть сміливо, я подарую вам ясні дні та легкий вітер!Пташки знялися в небо й весело заклекотіли на прощання.Увесь ліс ожив: дерева раділи новим барвам, звірята готувалися до зими, пташки вирушали у далеку дорогу.А хлопчик Жовтень тихо всміхався й казав:- Живіть дружно, готуйтеся до холодів, а я подарую вам ще кілька теплих днів.🍂Автор Полісько Наталія🍁🍂ЗАПИТАННЯ ДО КАЗКИ:🔘Який плащ був у хлопчика Жовтня?🔘Що він зробив із листочками на деревах?🔘Хто в лісі готував собі барліг, щоб спати взимку?🔘Що робив їжачок?🔘Що ховала білочка?🔘Куди полетіли журавлі й гуси?🔘Як дерева почувалися у своїх яскравих шатах?Добрі казки для малят 😀
🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁🐱Переробила чудовий віршикОксани Козак "ОСІННІЙ МУРЧИК" на веселу руханку: Вийшов Мурчик у садочок. (Діти роблять кроки на місці, піднімають руки вгору, як котик, що виходить гуляти.)Скільки різних кольорів! (Крутимося на місці, показуємо руками різні кольори навколо (можна уявляти, що торкаємось листочків).Їжачок згорнувсь в клубочок, там листочок полетів. (Присідаємо, обіймаємо коліна (як клубочок), потім підкидаємо руки вгору - «листочок летить».)Ще один злетів із гілки, покрутився і притих. (Обертаємося на місці, потім тихо зупиняємося.)На верхівці хвостик білки між листочків золотих. (Підстрибуємо на місці, піднімаючи руки вгору - уявляємо, що ми білочки, що стрибають по гілках.)Бачить Мурчик в небі хмари, наче білі кораблі. (Протягуємо руки вперед і «пливемо» ними по небу.)А довкола дивні чари сипле осінь по землі. (Крутимося і «кидаємо листочки» руками донизу.)Розсипає скрізь багрянець, в позолоту горне сад. (Розводимо руки в сторони, нахиляємося, торкаємося землі - збираємо кольорові листочки.)З вітром вже пішла у танець, жовтий одягла наряд. (Крутимося на місці, махаємо руками, ніби танцює осінь.)Роздивлявся Мурчик всюди - ходить осінь навкруги, вимальовує етюди, підбирає кольори. (Йдемо по кімнаті, дивимось навколо, уявляємо, що малюємо осінь навколо себе.)🤩Якщо було для вас корисно, залишайте👍🍋Telegram канал "Виховання з любов'ю"🤱
⚪️КАЗКА-ТЕСТ ЛУЇЗИ ДЮСС "ПТАШЕНЯ"🐦⚪️Цей психологічний тест у формі казки допомагає м’яко та ненав’язливо зрозуміти, наскільки дитина самостійна чи залежна від батьків.КАЗКА «У гніздечку на дереві сплять тато-пташка, мама-пташка і маленьке пташеня. Раптом налетів сильний вітер 🌬️, гілка зламалася, і гніздечко впало на землю. Тато полетів і сів на одну гілку, мама - на іншу.❓ Що робить пташеня?»⚪️Нормальні та "здорові" відповіді🐥🤩полетить і сяде на гілку;🤩полетить до мами, бо злякалося;🤩полетить до тата, бо він сильний;🤩залишиться на землі, але покличе на допомогу.🤩Такі варіанти показують, що дитина вірить у власні сили, може приймати рішення і спиратися на себе навіть у складних ситуаціях.Відповіді, на які варто звернути увагу ⚪️🤩залишиться на землі, бо не вміє літати;🤩помре під час падіння;🤩помре від голоду чи холоду;🤩про нього всі забудуть;🤩на нього хтось наступить.🤩Такі відповіді свідчать про високу залежність від дорослих, невміння приймати самостійні рішення та надмірну тривожність.💡Ви можете провести цей тест у формі маленької гри чи розповіді - і дізнатися, як ваша дитина бачить себе у складних ситуаціях.🍋Telegram канал "Виховання з любов'ю"🤱
