Галина Васильченко | Чому я вирішила стати народною депутаткою?Для мене це не просто кар’єр...

Чому я вирішила стати народною депутаткою?Для мене це не просто кар’єра — це відповідь на дуже особисте питання: що я скажу своїм дітям, коли вони спитають — «А що робила ти, мамо, коли Україна переживала часи трансформації?»Політика для мене — передусім інструмент. Інструмент, щоб втілювати корисні речі, змінювати країну на краще, бути там, де ухвалюються важливі рішення. І робити це чесно, відповідально й прозоро. Мені ніколи не було байдуже.Ще в 7 класі я вирішила, що буду йти в дипломатію. У старшій школі почала ще більше цікавитись політичним і економічним життям країни. А вже будучи студенткою, брала активну участь у мирних акціях, зокрема у Помаранчевій революції.Напевно, саме ці події надихнули й показали, що ти можеш і маєш впливати на зміни у своїй країні. Тому вже після університету я свідомо поєднала своє життя з громадською та політичною діяльністю. Дотримуюсь принципу: «Хто, як не я?». Не боюсь брати на себе відповідальність і вчу цього ж своїх дітей. До роботи у Верховній Раді я завжди працювала над різними ініціативами, спрямованими на покращення життя у своїй громаді. І як працівниця мерії Львова, і як голова міської організації політичної партії, і як представниця приватного сектору, і просто як жителька свого району!) Чого тільки не було! Від залучення інвестицій у місто до реалізації Громадських бюджетів, грантових проєктів, проведення навчань, організації подій — завжди намагалася бути тією, хто бере ініціативу у свої руки.А тому впевнена, що навіть маленькі кроки можуть мати велике значення для нових можливостей і корисних речей. Часто кажуть: політика — брудна справа. Але я так не думаю і своїм прикладом хочу показати й інший бік. Бо сама політика — не є ні брудною, ні якоюсь іншою за забарвленням. Це середовище, яке набуває сенсів через вчинки людей, котрі в ньому діють.Звісно, є ті, хто приходить в цю сферу виключно з корисливими намірами. Однак, погодьтесь, їхній попередній досвід і до політики був сумнівним. Водночас є ті, які реально, прийшли в політику зробити щось корисне для країни та боротись за справедливість. І я бачу, що таких людей стає дедалі більше.Я ціную в людях чесність, відкритість, відповідальність і професіоналізм. А тому сама стараюсь жити так, щоб не зраджувати цим цінностям. Я вважаю, що зворотний зв’язок з людьми — не опція, а обов’язок.Що слово, яке ти дала людям — треба виконати.Що перш ніж щось сказати чи зробити — треба розібратися/дослідити.Це не гучні фрази, а мій підхід до щоденної парламентської роботи.І я можу чесно сказати: мені не соромно за ці роки каденції. Я завжди приймала і продовжую прийти рішення в інтересах своєї країни:▪️підтримую та долучаюсь як авторка до розробки законів важливих для України як держави (активно виступала за заборону московського патріархату, долучаюсь до ініціатив щодо декомунізації та дерусифікації, захищаю українську мову);▪️відстоюю інтереси бізнесу (підвищила ліміти для ФОПів, ініціювала мораторій на перевірки під час воєнного стану, скасувала подвійну сплату ЄСВ ФОПам-сумісникам);▪️ініціюю та підтримую закони для розвитку громад (відстояла +4% податку на доходи фізичних осіб на місцях, зберегла акциз від продажу пального, адвокую реформу щодо адміністрування податків);▪️полегшую діяльність для волонтерського середовища.Щиро дякую кожному й кожній, хто підтримує: рідним, друзям, виборцям, читачам. Ваша підтримка — дуже цінна і завжди мотивує.Тримаймося купи й продовжуймо працювати разом заради нашого спільного щасливого майбутнього в Україні!