Оцінка впливу на довкілля (ОВД): що потрібно знати? 🤔Оцінка впливу на довкілля — це ключовий інструмент екологічного управління, що забезпечує:✔ Запобігання або мінімізацію негативного впливу на довкілля✔ Урахування інтересів громадськості та зацікавлених сторін✔ Екологічну безпеку та сталий розвиток📌 Основні етапи ОВД:1️⃣ I етап триває від 20 до 30 робочих днів і включає:• Підготовку повідомлення про ПД• Проведення громадського обговорення• Публікації у ЗМІ та на дошках оголошень• Підготовка вимоги про надання обсягу досліджень2️⃣ II етап триває від 25 до 35 робочих днів і включає:• Підготовку звіту з ОВД• Підготовка Оголошення про ГО• Публікації у ЗМІ та на дошках оголошень• Проведення громадського обговорення Звіту (включно з громадськими слуханнями)3️⃣ III етап триває максимально 25 робочих днів:• Видача висновку з ОВДДетальніше про кожен із етапів — розібрали з експертами 👇https://surl.li/yunpeq📢 Асоціація професіоналів довкілля PAEW вже ініціювала сертифікацію виконавців звітів з ОВД — крок до підвищення якості екологічного управління!👉 Дізнайтесь більше та залишайтеся в курсі новин екологічного регулюванняhttps://pae.com.ua/certification/
❓ Чи складаються акти приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів) між суб’єктом господарювання, який здійснює перевезення побутових відходів та є власником перевантажувальної станції, і суб’єктом господарювання, який здійснює оброблення відходів?💬💬💬Відповідь: Якщо суб’єкт господарювання, який здійснює перевезення побутових відходів, є власником перевантажувальної станції, у відповідності до п. 3 розділу ІІІ Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 26 листопада 2024 року № 1534, для користування послугою передачі відходів в е-Кабінеті, необхідно зареєструвати виробничий майданчик з визначенням себе «збирач».Згідно п. 2. розділу ІІІ Порядку залежно від суб’єктів господарювання, які беруть участь в прийманні та передачі відходів, акти приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів) складаються відповідно до додатка до цього Порядку між:✅ утворювачем відходів (відправником) та суб’єктом господарювання, який здійснює оброблення відходів або суб’єктом господарювання, який здійснює збираннявідходів (отримувачем);✅ суб’єктом господарювання, який здійснює збирання відходів (відправником) та суб’єктом господарювання, який здійснює обробленнявідходів (отримувачем);✅ суб’єктом господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів (відправником) та суб’єктом господарювання, який здійснює оброблення відходів або суб’єктом господарювання, який здійснює управління об’єктом, на якому відходи перевантажують з метою забезпечення їх підготовки до подальшого транспортування для оброблення відходів в іншому місці (перевантажувальною станцією) (отримувачем);✅ суб’єктом господарювання, який здійснює управління перевантажувальною станцією (відправником) та суб’єктом господарювання, який здійснює оброблення відходів (отримувачем).Якщо суб’єкт господарювання, який здійснює перевезення побутових відходів, є власником перевантажувальної станції, то акти…Детальніше 👉 https://cutt.ly/JruZYFFE
❗ Ефективна робота установок очистки газу (ГОУ) – ваш обов’язок!✅ Кожне підприємство зобов’язане забезпечувати безпечну та безперебійну роботу ГОУ відповідно до Наказу Мінприроди № 52💼 Для ефективної роботи ГОУ необхідно:🔹 мати повний комплект документів (накази, інструкції, акти перевірок тощо);🔹 призначити відповідальних осіб за технічний стан і обслуговування;🔹 проводити регулярні перевірки технічного стану та ефективності роботи ГОУ;🔹 здійснювати навчання та перевірку знань персоналу (не рідше ніж раз на три роки для інженерно-технічного персоналу і раз на рік для обслуговуючого).📅 Ремонт та огляд:✔️ Перевірка технічного стану – не менше двох разів на рік.✔️ Відповідність проєктним показникам – щорічно.✔️ Кратність перевірок залежить від класу небезпеки забруднюючих речовин:— I–II клас – двічі на рік,— III–IV клас – один раз на рік.Жодного послаблення вимог щодо охорони атмосферного повітря та експлуатації газоочисного обладнання на період військових дій не відбулося 🙅Отримайте фахове підвищення кваліфікації від команди Офісу сталих рішень та експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW 👇https://cutt.ly/AruQvO2X
❓ У попередніх Деклараціях небезпечні відходи Н., зокрема відходи масла 2-го класу, рахувалися наступним чином: 0,1 т множили на коефіцієнт 500, що давало 50,0 умовних одиниць. Під час заповнення теперішньої Декларації відходів, якщо обсяг того ж масла становить 0,1 т, чи слід вказувати саме 0,1 т, чи 50 т (з урахуванням коефіцієнта)? Важливо уточнити це, оскільки є вимога, що Декларація не подається у разі, якщо обсяг відходів становить менше 50 т.💬💬💬Відповідь: Порядок подання декларації про відходи (далі — декларація) регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 556.Декларація подається:✅ Утворювачами або власниками відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходівабо ✅ Власниками відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн.Декларація формується програмними засобами системи у формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених формою декларації про відходи.Одиницею виміру за затвердженою формою декларації є тони.Відповідно, рідкі відходи при заповненні декларації необхідно перевести в тони.Звільнення від подання декларації стосується лише суб’єктів…Детальніше 👉 https://cutt.ly/rry48q5Z
Питання РВВ щодо тари, у т.ч. зворотної, частково врегульовано на рівні нормативних актів давно, проте практика широкого застосування зворотної тари в Україні не поширена, відношення щодо виконання вимог контрактів про повернення такої тари – безвідповідальне. Проте питання оподаткування неповернутої тари існують.Звертаємо увагу на 📑 ІПК ДПС України № 4763/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари.СИТУАЦІЯ 👇Товариство постачає покупцю – резиденту товари у зворотній тарі.Згідно з умовами контракту, у разі неповернення зворотної тари покупець зобов’язаний відшкодувати її вартість за визначеною ціною. Внесення грошової застави за тару покупцем не здійснюється.Покупець не повернув зворотну тару продавцю у строк, який перевищує 12 місяців та не відшкодував її вартість, визначену умовами контракту.Враховуючи вищевикладене, виникають наступні питання:❓ чи можливе застосування норм пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ до зазначених у зверненні операцій;❓ чи має право продавець не нараховувати ПДВ на вартість зворотної тари, яка не була повернута покупцем у строк, який перевищує 12 місяців, якщо вартість такої тари не була забезпечена грошовою заставою та не відшкодована покупцем продавцю?Розібрали ситуацію разом з експертом 👇https://cutt.ly/3rypf6kc
📑 Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1780.Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел визначаються за методикою, яка затверджується Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, та розробляються: 🔸 на одиницю маси за одиницю часу; 🔸 на одиницю продукції чи сировини.Нормативи встановлюють для чинних і тих, що проєктуються, будуються або модернізуються, стаціонарних джерел і належать до типу нормативів, що обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (мг/куб. м).До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин або їх сумішей належать:👉 поточні технологічні нормативи для робочих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств із найкращою наявною технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;👉 перспективні технологічні нормативи для нових і таких, що проєктують, будують або модернізують, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні перспективних вітчизняних і світових технологій та обладнання…Як правильно визначити ГДВ стаціонарних джерел? Розбираємо ⤵️https://cutt.ly/Nrt6TRTC
Наприкінці 2023 року набрав чинності 📑 Закон України «Про адміністративну процедуру», який через війну залишився поза увагою.Зазначений закон регламентує відносини органів виконавчої влади, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.На виконання даного закону Міндовкілля ініційовано зміни до частини підзаконних нормативних актів з питань кліматичної безпеки та охорони атмосферного повітря.Основні зміни вносяться до:👉 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 560 «Про затвердження Порядку ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів»👉 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1086 «Деякі питання видачі кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» 👉 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення робіт, повʼязаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи»…Детальніше — розібрали 👇https://cutt.ly/IrtCP6BU
📊 За даними МОЗ станом на 2024 рік утворювачами медичних відходів були 72 636 закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Не дивлячись на набрання чинності 📑 Закону України «Про управління відходами», ‼️ другий рік управління медичними відходами здійснюється за застарілими Державними санітарно-протиепідемічними правила і нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 червня 2015 року № 32. ☝️ Лише з квітня 2025 року набирає чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України 31 жовтня 2024 року № 1827 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів» 🧐🤔🤔Що змінюється: ключові положення оновлених правил — розкажемо вже 28 лютого на курсі «Відходи: нове в управлінні, правилах обліку та звітності»👇https://cutt.ly/Sreiyk8s
Сьогодні в країні назріла гостра проблема з утилізації небезпечних відходів в агросекторі. 😱 На всю країну лише два підприємства, які мають право обробляти непридатні, фальсифіковані, прострочені пестициди/агрохімікати та тару від них, тоді коли має бути по два в кожній області, звісно, попит породжує і ціну, тому й не дивно, що небезпечні відходи опиняються на узбіччі.Та проблема не тільки в тому, що бракує потужностей для обробки відходів, а й у тому, що 🆘 більшість українців та бізнесу не вважають за потрібне передавати тару на обробку. Тара або спалюється в полі або вивозиться в ліс, що є великою проблемою місцевості, де розвинене агровиробництво. Трапляється й таке, що фермер з відчуттям сповненого обов’язку, віддає тару підприємству, що має ліцензію з управління небезпечними відходами (ліцензіат), а в результаті виявляється, що це шахраї, які використовують тару для виготовлення фальсифікату тощо. ❗️❗️❗️Євроінтеграційний Закон «Про управління відходами» передбачає, що виробники, імпортери та підприємства, що застосовують агрохімію, є утворювачами небезпечних відходів.Та існує проблема, що більшість виробників/імпортерів вважають, що утилізація тари — це проблема аграріїв, проте аграрії вважають навпаки 🤨Бракована, пошкоджена упаковка, транспортна упаковка, біг-беги, непридатна хімія, яка втратила свої властивості або термін придатності якої закінчився, упаковка, в якій були компоненти, з яких виготовляють тукосуміші — у кожного виробника/імпортера має бути договір з ліцензіатом. Те саме стосується і підприємств, що застосовують агрохімію.Відповідно до Закону утворювачі зобов’язані…Детальніше 👉 https://cutt.ly/7rquihFD
Довготривала війна змінює не лише життя українців, а й підходи до ресурсів, екологічного регулювання та відповідальності бізнесу. Україна балансує між відновленням, екологічними викликами та новими вимогами до сталого розвитку. У 2025-му довкілля – більше не «опціональна» тема, а фактор, що визначає майбутнє компаній. Світ змінюється, часом «лихоманить» і бізнесу більше не вдасться ховатися від екологічних і кліматичних викликів 💯☝️ Час ставити незручні запитання та шукати конкретні рішення!❓ Чи може Україна зменшити втрати води та підвищити енергоефективність систем водопостачання?❓ Куди дівати небезпечні агрохімічні відходи у 2025 році? І хто за це відповість?❓ Чи вистачить вам екологічних дозволів, якщо бізнес працює з 2012 року?❓ ТОП-10 помилок в ESG-звітах – чи є серед них ваші?Законодавство змінюється, штрафи зростають, а бізнесу доведеться грати за новими правилами. Ми розбираємо реальні кейси, показуємо типові помилки та даємо алгоритми дій ✅🤝Переходьте та читайте свіжий випуск журналу 👇https://cutt.ly/Ce6HfFqL
TGLIST.COM.UA
