Ось вона, завершена симетрія концесійної диктатури: простому українцеві за допомогою нового Трудового кодексу (№ 14386) залишають безправну найману працю, за допомогою «посідання» у Цивільному кодексі (№ 15150) розмивають право на рідну хату й земельний пай, а щоб він навіть не смів дізнатися ім’я нового господаря, якому уряд переписав його країну, — над реєстрами та журналістами опускають залізну завісу «інформаційного спокою» панівного класу.
Станом на жовтень 2026 року законопроєкт № 15150 («Кодекс права приватного / Цивільний кодекс України») перебуває на найнебезпечнішому, прихованому від суспільства етапі — підготовці до другого (фінального) читання в профільному Комітеті Верховної Ради з питань правової політики.
Після гучного скандалу навколо попередньої версії кодексу (законопроєкт № 14394, який викликав шквал критики через норми про шлюб із 14 років та оціночні категорії) групою народних депутатів на чолі з керівництвом парламенту та профільного комітету було зареєстровано «доопрацьований» клон — законопроєкт № 15150.
28 квітня 2026 року - усього через 19 днів після реєстрації (коли депутати й суспільство фізично не встигли прочитати понад 800 сторінок тексту з 9 книг) Верховна Рада 254 голосами «за» проштовхнула законопроєкт № 15150 у першому читанні (за основу), одночасно скоротивши або формалізувавши строки подання поправок.
Травень - серпень 2026 року - збір тисяч депутатських поправок і зауважень. Саме в цей час проти ключових норм проєкту виступили фахові спільноти:
Нотаріальна палата України (НПУ) офіційно направила до Комітету розгромні постатейні аналізи Книги 1, Книги 2 та Книги 3 (де вказала на небезпеку перетворення реєстру на правовстановлюючий орган, ризики інституту «посідання», «соціального узуфрукту» та руйнацію конституційної термінології); Медійні організації, розслідувачі та аналітичні системи (YouControl, Opendatabot, Інститут масової інформації) виступили з вимогами повністю вилучити статті 328 («Право на забуття») та 337 («Право на інформаційний спокій»), які блокують відкриті реєстри та антикорупційні розслідування; Пам'яткоохоронці та екологи вимагали заблокувати норми про розмивання захисту земель історико-культурного та природно-заповідного фонду.
p.s. Зараз законопроєкт № 15150 ще НЕ проголосований у другому читанні і НЕ набув чинності, але робота над ним кипить у закритому режимі:
зведення порівняльної таблиці в Комітеті  - робочі групи при Комітеті опрацьовують величезну порівняльну таблицю до другого читання (де налічується кілька тисяч поправок). -лобисти проєкту застосовують класичну політтехнологічну хитрість — вони публічно обіцяють «прибрати найскандальніші побутові норми» (наприклад, пом'якшити статті про сімейні спори, заручини чи окремі одіозні формулювання щодо інформаційного спокою), щоб заспокоїти пресу та громадськість, але залишити недоторканим головне економічне ядро Книги 3 («Речове право») — інститут фактичного «посідання» (ст. 581–583), пріоритет електронного реєстру над паперовими актами українців, «соціальний узуфрукт» (ст. 505) та «речове право очікування».
проєкт намагаються спакувати у пакет «євроінтеграційних зобов'язань» на кінець 2026 - початок 2027 року, щоб винести його в сесійну залу на фінальне голосування в цілому «під ялинку» або під час розгляду бюджетних і фінансових пакетів, коли увага суспільства буде прикута до фронту, енергетики та податків.
Якщо зараз підняти хвилю в українських та американських медіа, показавши, що № 15150 під час війни позбавляє захисту майно солдатів на передовій та переселенців, його цілком реально або заблокувати в Комітеті, або змусити повністю вичистити розділи про «посідання», реєстри та «інформаційний спокій».