Canal Духівник - @duhivnyk - №3214
Відповідь на коментар Дякую за уважність — і за те, що Ви знаєте чин митарств блаженної Феодори. Усе так: у видінні, записаному в Житії преподобного Василія Нового, третє митарство — осуду й обмови, а шістнадцяте — блудне. Тут сперечатися нема про що.Та дозвольте розрізнити дві речі, бо саме на їх змішуванні й народжується сумнів.Вченням Церкви є те, що душа по смерті проходить випробування: злі духи виставляють їй на лік усе несповідане, а Божа милість і добрі ангели боронять. Оце непорушне. А от число митарств, їхні назви й послідовність — це не догмат, а благочестивий переказ, ікона того суду, а не його креслення. Святитель Феофан Затворник, який палко обстоював саму дійсність митарств, водночас застерігав не розуміти їх грубо, чуттєво — ніби то застави зі шлагбаумами, де всі душі йдуть однією дорогою й в однаковому порядку. Видіння Феодори дане було задля повчання Григорія, у міру його прийняття: річ надлюдська вбрана в людські образи.Тому й героїня новели — не Феодора. Це інша душа, з іншим життям, і веде її Промисел її власною стежкою; а душа передовсім зустрічає те, чим найдужче зв’язана. Новела — не синаксар і не катехизис; вона користується образом митарств, щоб сказати правду про покаяння, про страх Божий і про милосердя, сильніше за всі митниці. Звіряти художній твір із порядковим числом у списку — це шукати букву там, де йдеться про дух.скажу по-батьківськи, з любов’ю: найпевніший спосіб не пройти третього митарства — це проводити час у пошуку, кого б на ньому викрити. Читаймо такі речі не для осуду, а для душі. Тоді й сумнів відступить сам.Роман Л
514
26-05-30 13:35